Іштван Месарош | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 4 лютого 1899 | |||||||||||||||||
Сомбатгей, Австро-Угорщина | ||||||||||||||||||
Смерть | 28 серпня 1944 (45 років) | |||||||||||||||||
Унгвар, Угорщина | ||||||||||||||||||
Громадянство | Угорщина | |||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Іштван Месарош (угор. Mészáros István, нар. 4 лютого 1899, Сомбатгей — пом. 28 серпня 1944, Унгвар) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Уйпешт», а також національну збірну Угорщини.
Значну частину своєї кар'єри провів у клубі «Шабарія». В першій половині 20-х років клуб виступав у західній лізі. Угорська першість була поділена регіональні ліги. Особняком стояв чемпіонат Будапешту і його околиць, де виступали найсильніші команди країни і найкращі гравці. Переможці ж регіональних ліг, по завершенні регулярного сезону, за олімпійською системою визначали найкращого, а вже переможець цього турніру міг зіграти з переможцем Будапешту за звання чемпіона всієї Угорщини.
«Шабарія» з Месарошем у складі двічі ставала переможцем фінального плей-офф. В 1923 році команда обіграла «Діошдьйор-Вашдярі» (3:1), «Дебрецен» (2:1) і «Кечкеметі» (7:0). У національному фіналі «Шабарія» поступилась лідеру тогочасного угорського футболу – МТК – 0:2[3]. Через рік у 1924 році клуб переміг «Вац» (6:0) і «Діошдьйор-Вашдярі» (1:0). Зустріч у фіналі з тим-таки МТК принесла нічию 1:1 і поразку 0:3 у переграванні[4].
З введенням професіоналізму в 1926 році «Шабарія» потрапила до 1 угорського дивізіону. В сезонах 1926-27 і 1927-28 команда посідала четверте місце – найвище в історії клубу. В цей же час Месарош викликався до складу збірної Угорщини, за яку зіграв 3 матчі і забив 1 гол в 1926 – 1927 роках[5].
В 1929 році був запрошений до складу клубу «Уйпешт». Стати твердим гравцем основи йому не вдалося, але футболіст встиг виграти з командою два престижних трофеї. Спочатку було здобуто Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів центральної Європи. У фіналі 1929 року «Уйпешт» переграв чеську «Славію» (5:1 і 2:2). Месарош зіграв у трьох матчах турніру, в тому числі, у обох фінальних поєдинках. Також команда того сезону виграла Чемпіонат Угорщини, вперше в своїй історії. На рахунку Месароша 7 матчів і 2 голи в чемпіонаті.
Починав тренерську кар’єру у італійських клубах[6], після чого перебрався до Югославії в БСК. В сезоні 1939–40 тренував «Уйпешт», з яким став бронзовим призером першості. Через рік тріумфував з БСК у Чемпіонаті Сербії.
Помер у 1944 році в Ужгороді, що тоді носив назву Унгвар.
Як гравець:
Як тренер:
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
19/09/1926 | Відень | Австрія | 2 – 3 | Угорщина | товариський матч | - | |
24/04/1927 | Прага | Чехословаччина | 4 – 1 | Угорщина | товариський матч | 1 | |
25/09/1927 | Загреб | Югославія | 5 – 1 | Угорщина | товариський матч | - | |
Усього | Матчів | 3 | Голів | 1 |
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |