Аазе | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Aasee ![]() | ||||
![]() | ||||
51°56′58″ пн. ш. 7°36′13″ сх. д. / 51.949444444444° пн. ш. 7.6036111111111° сх. д. | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Розташування |
Мюнстер ![]() | |||
Висота над р. м. |
54 м ![]() | |||
Довжина |
2,3 км ![]() | |||
Ширина |
240 м ![]() | |||
Площа |
0,402 км²[1] ![]() | |||
Довжина берегової лінії |
5,04 км ![]() | |||
Найбільша глибина | 2 м | |||
Басейн |
Ems basind ![]() | |||
Вливаються |
Münstersche Aad і Gievenbachd ![]() | |||
Виливається |
Münstersche Aad ![]() | |||
Рік наповнення |
1934 ![]() | |||
![]() | ||||
![]() ![]() |
Аазе (нім. Aasee) — водосховище на річці Мюнстерше-Аа в місті Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.
Водосховище Аазе розташоване в південно-західній частині міста Мюнстер. Має витягнуту з південного заходу на північний схід форму. Завдовжки приблизно 2,3 км, максимальна ширина становить 240 м, площа — 40,2 га. Максимальна глибина — 2 м[2]. Аазе є основною зоною відпочинку міста Мюнстер.
Водосховище Аазе має екологічну функцію, захищаючи Мюнстер від повеней і забезпечуючи природну вентиляцію центральної частини міста, оскільки охолоджує повітряні маси з південного заходу. Саме цей напрямок притоку повітря переважає. У холодні зими Аазе повністю замерзає.
18 грудня 1660 року під час облоги Мюнстера війська архієпископа Кристофа Бернхарда фон Галена з метою порушити водопостачання міста зруйнували два земляні вали. Внаслідок цього затоплено значні площі. Сліди затоплення було видно ще багато років на тому місці, де нині лежить Аазе[3].
Аж до початку XIX століття на місці нинішнього Аазе були болота і заплави, через які протікала Мюнстерше-Аа. Під час паводків рівень води іноді був настільки високим, що вона заливала вулиці старого міста. У 1888 році за будівництво греблі висловився професор зоології Герман Ландоіс[de]. Ландоіс вважав, що це не тільки захистить місто від повеней, але й розв'яже проблему постачання питною водою, а також допоможе популяризації водних видів спорту, таких як вітрильний спорт і веслування. Тільки через чверть віку після цієї заяви і через 9 років після смерті Ландоіса, навесні 1914 року, італійські робітники розпочали реалізовувати проєкт, але його здійсненню завадила Перша світова війна[2].
Після чергової сильної повені 1925 року тодішній бургомістр Мюнстера Георг Шперліх[de] розпорядився продовжити роботи. 1934 року роботи закінчили, й котлован заповнили водою. Площа водосховища на той час становила 20,7 га. Внаслідок будівельних робіт 1972—1976 років площа водосховища збільшилася майже удвічі — на 19,5 га. Навколо Аазе розплановано кілька парків загальною площею 90 га з галявинами, загальною площею 18 га, прокладено понад 10 км велосипедних і пішохідних доріжок. На березі озера відкрили два ресторани, човнову станцію та вітрильний клуб Мюнстера[de]. Ще 1961 року на березі Аазе відкрили музей просто неба Мюленхоф, а 1974 року — Мюнстерський зоопарк[de][2].
У 2009 році Аазе з навколишніми парковими зонами отримав титул найкращого парку Європи після того, як він 2008 року був визнаний найкращим парком Німеччини[4][5][6].
Із 1969 року на берегах Аазе проходить щорічний фестиваль повітряних куль[de], а з 1979 року — щорічна піратська регата, яку проводить Ганзейський вітрильний клуб[de][7].
{{cite web}}
: Недійсний |deadlink=dead
(довідка)
![]() |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про водосховище. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |