Азербайджанці в Казахстані

Азербайджанці (азерб. Qazaxıstan azərbaycanlıları) є 10-м за численністю народом Казахстана і мають позитивну динаміку приросту, що склалася в основному завдяки збереженню традицій багатодітності серед селян. За переписом 2009 року 48,8 % азербайджанців Казахстану проживали у сільській місцевості.^[1]. Особливо висока частка селян була у південних областях Казахстану. На початок 2015 року чисельність діаспори впритул наблизилася до позначки 100 тис. осіб. На території республіки діє Конгрес азербайджанців Казахстану «Туран»^[2]. Більше того, азербайджанські об'єднання та асоціації нині створені у всіх областях та великих містах країни: в Алматинській області — «Алматинське обласне азербайджанське етнокультурне об'єднання», Акмолінській (м. Астана) — ОЮЛ «Союз азербайджанських культурних центрів Казахстану», «Жамбилській», Павлодарській — «Ватан», Костанайській — «Гейдар», Мангістауській — «Достлук», Шимкентській (м. Шимкент) — «Азербайджанське етнокультурне об'єднання», місті Алмати — "Товариство азербайджанців «Озан», Алмалинському районі «Аз-Бірлік»^[3]. Азербайджанська мова викладається у недільних школах.

Історія

Історія формування азербайджанської діаспори є однією з найрізноманітніших у Казахстані: серед азербайджанців Казахстану є й нащадки добровільних переселенців початку XX століття, та кілька хвиль репресованих азербайджанців, депортованих із Грузії^[4] та Вірменії в 1937, потім у 1944—1949 роках. Зрештою, у 1950—1980-х роках частина азербайджанців із власне Азербайджану прибувала до республіки за розподілом чи за власним бажанням для роботи на нафтових свердловинах (не менше 15 000)^[5]. Інформаційно-аналітичний центр з вивчення суспільно-політичних процесів на пострадянському просторі. Нащадки депортованих азербайджанців компактно мешкають у селах Південного Казахстану, добре вкоренилися в республіці та традиційно займаються сільським господарством. У 1990-ті роки у зв'язку з початком нафтового буму в Азербайджані частина діаспори залишила територію республіки Казахстан. Проте, вже до 2009 року високий природний приріст допоміг компенсувати втрати від еміграції і навіть перевищив їх. Нащадки останніх хвиль, як і мобільна молодь, дедалі більше схильні до переїзду у великі міста, особливо Алмати, де їхня частка досягла 0,5 % всього населення. Але досі кожен третій азербайджанець Казахстану (близько 33 тис. осіб) мешкає у Туркестанській області.