Алексей Чепічка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чепічка.
Алексей Чепічка
Ім'я при народженнічеськ. Aleksej (Josef) Čepička[1]
Народився18 серпня 1910(1910-08-18)[2][5][…]
Кромержиж, Кромержиж, Південноморавський край[d], Чехословаччина[3][5][…]
Помер30 вересня 1990(1990-09-30)[2][3][…] (80 років)
Добржишd[3][7][…]
Країна Чехословаччина[6]
 Протекторат Богемії і Моравії[9]
Діяльністьполітик, Помічник адвоката, правник
Галузьполітика[10], право[10] і війська[10]
Alma materЮридичний факультет Карлового університетуd[5]
Науковий ступіньдоктор праваd
Військове званняGeneral of the Armyd
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини (1963)
РодичіКлемент Ґотвальд і Марта Готвальдоваd
У шлюбі зМарта Чепічковаd
Нагороди
Орден Клемента Готвальда Order of February 25

Алексей Чепічка (чеськ. Alexej Čepička; 18 серпня 1910, Кромержиж, Австро-Угорщина — 30 вересня 1990, Прага) — чехословацький політичний, державний і військовий діяч часів ЧССР. Найближчий сподвижник і зять лідера Комуністичної партії Чехословаччини Клемента Готвальда, член Політбюро КПЧ, міністр внутрішньої торгівлі (1946—1948), міністр юстиції (1948—1950), міністр оборони (1950—1956) Чехословаччини. Генерал армії (з 3 жовтня 1950).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в бідній родині. Вивчав право в Празькому університеті, 1929 року вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Займався інформаційно-пропагандистською діяльністю. У 1942 році був схоплений гестапо і ув'язнений. До кінця Другої світової війни перебував у концтаборах Аушвіц (Освенцім) і Бухенвальд.

Після війни одружився з дочкою Клемента Готвальда, лідера КПЧ, що став згодом прем'єр-міністром і президентом Чехословаччини. Після чого зробив успішну політичну кар'єру.

На виборах 1946 року був обраний до парламенту від Комуністичної партії. У 1947 році був призначений міністром внутрішньої торгівлі.

Після приходу комуністів до влади в 1948 році став міністром юстиції.

У 1950 році призначений головою державної комісії з питань церков.

У тому ж році став генералом армії і міністром оборони Чехословаччини. 9-12 січня 1951 року відбулася зустріч зі Сталіним, на якій був присутній А. Чепічка, де, на думку західних істориків, вождь запропонував своїм східноєвропейським соратникам готуватися до наступальної війни проти Західної Європи[11].

23 липня 1951 року в Кремлі відбулася нарада за участю Сталіна, Молотова і Чепічки, на якому обговорювалося питання про антидержавну змову навколо Рудольфа Сланського. Чекали Готвальда, але він не приїхав, пославшись на нездужання.

Після смерті Сталіна і Готвальда в 1953 році положення Чепічки стало нестабільним. Він був звинувачений у сприянні культу особистості Готвальда, в 1956 році звільнений від усіх посад і переведений на роботу голови державного патентного відомства (1956—1959).

У 1959 році переніс серцевий напад і був відправлений на пенсію. У 1963 році виключений з Комуністичної партії за звинуваченням у «деформаціях 1950-х років у Чехословаччині».

Залишок свого життя після виходу на пенсію провів поза політикою і помер 1990 року в будинку престарілих у передмісті Праги.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://actapublica.eu/matriky/brno/prohlizec/10336/?strana=374
  2. ↑ а б в http://en.isabart.org/person/37968
  3. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б Munzinger Personen
  5. ↑ а б в Studenti pražských univerzit 1882–1945
  6. ↑ а б в Evidence zájmových osob StB
  7. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  8. ↑ Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
  9. ↑ Database of the Terezín Memorial
  10. ↑ а б в Encyklopedie Kroměříže — 2020.
  11. ↑ Did NATO Win the Cold War?. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 9 серпня 2018.
  12. ↑ Список кавалеров ордена Клемента Готвальда (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]