Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер
| Алідіус Вармольдус Альбертус Чарда ван Старкенборг Стахауер нід. Alidius Warmoldus Lambertus Tjarda van Starkenborgh Stachouwer | |||
.jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 16 вересня 1936 — 8 березня 1942 | |||
| Монарх: | Вільгельміна | ||
| Попередник: | Боніфацій Корнеліс де Йонге | ||
| Наступник: | Губертус ван Мук (в. о.) | ||
| Народження: |
7 березня 1888 Гронінген, Нідерланди | ||
| Смерть: |
16 серпня 1978 (90 років) Вассенаар, Нідерланди | ||
| Поховання: |
The Hague (Westduin) General Cemeteryd  | ||
| Країна: |
 Нідерланди | ||
| Освіта: |
Гронінгенський університет | ||
| Рід: |
Tjarda van Starkenborghd | ||
| Батько: |
Edzard Tjarda van Starkenborgh Stachouwerd[1] | ||
| Нагороди: |       | ||
Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер (нід. Alidius Tjarda van Starkenborgh Stachouwer; 7 березня 1888 — 16 серпня 1978) — нідерландський політик, шістдесятий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії. Він був останнім офіційно призначеним генерал-губернатором Ост-Індії.
Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер навчався в Гронінгенському університеті. В листопаді 1915 року він одружився з Крістиною Марбург, дочкою американського посла в Бельгії Теодора Марбурга.[2] В 1915 році він вступив на дипломатичну службу. До Другої світової війни він був королівським комісаром в Гронінгені (1925–33) і посланцем в Брюсселі (1933–36). 16 вересня 1936 року він став генерал-губернатором Голландської Ост-Індії.
Коли 14 травня 1940 року Нідерланди капітулювали перед Німеччиною ван Старкенборг Стахауер оголосив в Ост-Індії військовий стан, наказав захопити 19 німецьких вантажних суден і інтернувати всіх німецьких громадян. [3]
В грудні 1941 року, коли Японія почала наступ в Тихому океані, 93000 нідерландських і 5000 американських, британських і австралійських солдат захищали Ост-Індію.
15 лютого 1942 року японські бомбардувальники атакували Батавію. Уряд був змушений евакуюватись до Бандунґа. В неділю, 8 березня, генерал-лейтенант Хітосі Імамура зустрівся з ван Старкенборгом і встановив крайній срок для безумовної капітуляції. На наступний день генерал-губернатор наказав нідерландським і союзним військам зупинити вогонь.[4][5]
Чарда ван Старкенборг Стахауер, його родина і інші урядовці і військові були взяті в полон. На пропозицію японців залишитись під домашнім арештом з особливими умовами він відмовився. він був розлучений з дружиною Крістиною й дочками Крістиною Якобою та Франческою Теодорою, яких розмістили в іншому таборі. [6]
Згодом він був переведений в табір в Манчжурії неподалік міста Ляоюань, де він утримувався разом з іншими важливими в'язнями, такими як американський генерал Джонатан Вейнрайт. Він був звільнений 16 серпня 1945 року.[7]
Алідіус Чарда ван Старкенборг Стахауер повернувся до Нідерландів. Він віхилив пропозицію королеви Вільгельміни повернутися на посаду гунерал-губернатора, оскільки в 1942 році королева пообіцяла Індонезії самоуправління. Він був нідерландським послом у Франції (1945–48), а згодом представником Нідерландів в НАТО.
- ↑ Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- ↑ McNeil, Virginia Yerby, The Baltimore Sun Magazine, (Baltimore, Maryland). 10 February 1946, page 1 and 15, accessed 10 November 1946, at https://www.newspapers.com/clip/14929884/ and https://www.newspapers.com/clip/14929888/
- ↑ "Dutch Indies on War Basis," Oakland Tribune, 10 May 1940, p. D-15
- ↑ "Dutch at Java Pledge to 'Fight on to the Death'", The Lowell Sun, 9 March 1942, p. 1
- ↑ "Americans Surrender", The Lowell Sun, 9 March 1942, p. 1
- ↑ TJARDA OF STARKENBORGH STACHOUWER, jhr (нід.). www.inghist.nl. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ "Parachutists Rescue Wainwright From Enemy Prison Camp," Fresno Bee Republican, 20 August 1945, p1