Алісія Штаймберг

Алісія Штаймберг
Народилася18 липня 1933(1933-07-18)
Буенос-Айрес
Померла16 червня 2012(2012-06-16) (78 років)
Буенос-Айрес
ГромадянствоАргентина Аргентина
Діяльністьписьменник
Alma materМіжнародна письменницька програмаd
Нагороди

Алі́сія Штаймбе́рг (ісп. Alicia Steimberg, 18 липня 1933 року, Буенос-Айрес — 16 червня 2012 року) — аргентинська письменниця-новелістка.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Алісія Штаймберг народилася 18 липня 1933 року в родині вчителя Грегоріо Штаймберга та Луїзи Імас, аргентинців східноєвропейського (румунського, українського та російського) походження. Батько помер, коли їй було вісім.[1]

Здобула освіту в Національному педагогічному інституті (ісп. Instituto Nacional del Profesorado) за спеціалізацією в англійській мові.

Вона була директоркою відділу книг Аргентинського секретаріату культури з 1995 по 1997 рік.[1]

Була одружена двічі: з Авраамом Соколовичем у 1957 році, з Тіто Свідлером у 1968 році. Свідлер помер від раку в 1990 році.[1]

Померла Алісія Штаймберг у Буенос-Айресі у віці 78 років[1] після перенесеного серцевого нападу .[2]

Її брат Оскар — відомий сейсмолог.[1]

Творчість

[ред. | ред. код]

Перший роман «Музики та годинники» Штаймберг опублікувала у 1971 році.

У 1983 році опублікувала збірку оповідань «Як і кожен ранок» (ісп. Como todas las mañanas).

У 1992 році її роман «Клич мене Магдалена» (Cuando digo Magdalena) отримав приз «Преміо Планета Бібліотека дель Сур».[1]

Її творчість наповнена гумором і власним життєвим досвідом з повсякденного життя в міській Аргентині.[3][4]

Незважаючи на сприятливу критику, Штаймберг займається перекладацькою роботою.

Вона безпосередню взаємодіяла місцевою єврейською громадою.[1] Часом у своїй творчості вона погоджує юдаїзм із католицизмом.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Alicia Steimberg. Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 15 серпня 2020.
  2. ↑ Argentine writer Alicia Steimberg dies. Buenos Aires Herald. 18 червня 2012. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 15 серпня 2020.
  3. ↑ а б Lockhart, Darrell B (2012). Jewish Writers of Latin America: A Dictionary. с. 499—504. ISBN 1134754205. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 15 серпня 2020.
  4. ↑ Agosín, Marjorie (1999). Passion, Memory, and Identity. с. 45—49. ISBN 082632049X. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 15 серпня 2020.