Анна Захер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захер.
Анна Захер
нім. Anna Sacher
Ім'я при народженнінім. Anna Maria Fuchs
Народилася2 січня 1859(1859-01-02)[1]
Відень, Австрійська імперія[2]
Померла25 лютого 1930(1930-02-25)[1] (71 рік)
Відень, Перша австрійська республіка[2]
ПохованняDornbacher Cemeteryd[3]
Країна Австрія
Діяльністьготельєрка
Галузьhotel-keepingd[4] і гастрономія[4]
Знання мовнімецька[4]
У шлюбі зЕдуард Захер[5]

Анна Марія Захер (нім. Anna Maria Sacher, уродж. Фукс (нім. Fuchs); 2 січня 1859, Відень — 25 лютого 1930, Відень) — австрійська підприємиця, власниця віденського готелю «Захер», невістка його засновника Франца Захера.

Біографія

[ред. | ред. код]

Анна Захер — дочка м'ясника Йоганна Фукса, виросла в австрійській столиці, де навчалася в школі і допомагала батькові у м'ясній крамниці.

В 1880 році вийшла заміж за кондитера і власника готелю Едуарда Захера, сина Рози і Франца Захерів і автора рецепта всесвітньо відомого торта «Захер», який пізніше продавався в кондитерській крамниці при готелі. В шлюбі народилося двоє синів, Едуард і Крістоф.

У 1876 році Едуард Захер (старший) відкрив у Відні готель на вулиці Філармонікерштрассе, який через кілька років здобув велику популярність і славу за свою елегантність, ексклюзивність і високий рівень кулінарного мистецтва. Після смерті чоловіка в 1892 році готелем керувала Анна.

В наступні десятиліття, завдяки її кулінарному досвіду і унікальному стилю управління, готель по праву зайняв почесне місце серед найвідоміших аналогічних закладів Європи. Анна, як і її чоловік, отримала почесне звання постачальника Двору Імператора Австро-Угорщини.

Анна Захер відзначена численними преміями на кулінарних виставках. Крім того, вона запам'яталася своєю пристрастю до сигар і маленьких французьких бульдогів.

У 1929 році А. М. Захер залишила управління готелем у зв'язку із серйозними фінансовими проблемами.[6] В 1934 році, в результаті конкурсного відбору, готель «Захер» перейшов у власність родин Гюртлерів і Зіллерів.

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

У кіно

[ред. | ред. код]
  • У 1939 році на німецькі екрани вийшов художній фільм «Готель „Захер“», в якому роль господині готелю Анни Захер виконала Гедвіга Бляйбтрой[7].
  • У 2016 році вийшов у прокат австрійсько-німецький міні-серіал «Захер: Історія спокуси», в якому роль Анни Захер виконала Урсула Штраус[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #139577270 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ https://www.friedhoefewien.at/grabsuche?submitHidden=true&name=Anna%20Sacher&friedhof=007&jdb_bis=1930
  4. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ https://www.encyclopedia.com/women/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/sacher-anna-1859-1930
  6. ↑ The Winnipeg Tribune 25 Feb 1930, page Page 1. Newspapers.com (англ.). Процитовано 7 вересня 2023.
  7. ↑ Hotel Sacher [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.], www.filmportal.de
  8. ↑ Wiens legendäres Sacher im ORF-Weihnachtsprogramm [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], www.ots.at

Література

[ред. | ред. код]
  • Ingrid Haslinger: Kunde — Kaiser. Die Geschichte der ehemaligen kuk Hoflieferanten. Schroll, Wien 1996 року, ISBN 3-85202-129-4 .
  • János Kalmár, Mella Waldstein: Ku K. Hoflieferanten Wiens. Stocker, Graz 2001, ISBN 3-7020-0935-3 . S. 10-15.

Посилання

[ред. | ред. код]