Аристідіс Балтас

Аристідіс Балтас
Народився	9 лютого 1943(1943-02-09) (81 рік) Керкіра, Керкіра, Іонічні острови, Греція
Країна	Греція
Діяльність	політик, фізик, викладач університету, філософ
Alma mater	Афінський національний технічний університет Паризький університет Університет Париж XI
Заклад	Афінський національний технічний університет
Посада	депутат Парламенту Греції^[d][1] і Minister of Culture of Greece^d
Науковий керівник	François Lurçat^d
Партія	Коаліція радикальних лівих
Аристідіс Балтас у Вікісховищі

Аристідіс Балтас (грец. Αριστείδης Μπαλτάς; 9 лютого 1943(1943лютого09), Корфу) — грецький філософ науки, фізик і лівий політик, який обіймав посаду міністра культури та спорту Греції з 23 вересня 2015 року до 5 листопада 2016 року у другому Кабінеті міністрів Алексіса Ципраса. Раніше він обіймав посаду міністра культури, освіти та релігійних справ у першому уряді Ципраса з 27 січня до 28 серпня 2015 року.

Він — почесний професор філософських наук в Афінському національному технічному університеті та президент Інституту Нікоса Пуланзаса^[2]. У ході парламентських виборів у Греції у вересні 2015 року його обрали депутатом у виборчому округу Аттика від СІРІЗА.

Освіта та наукова кар'єра

Балтас здобув освіту у галузі електротехніки та машинобудування в Афінському національному технічному університеті, де навчався з 1962 до 1967 рік перед тим, як завершити докторський ступінь з теоретичної фізики під керівництвом Франсуа Лурчата при Університеті Париж XI у 1971 році. Дисертацію «La Neutrino-Production des Résonances Baryoniques dans le Modèle des Quarks» («Створення баріонного резонансу у кварковій моделі за допомогою нейтрино»)^[3]. У 1982 році він повернувся до Афінського національного технічного університету, щоб стати викладачем кафедри фізики^[2]. З 1984 до 1985 рік він був запрошеним науковим співробітником Центру філософії науки Університету Піттсбурга; у 2005—2006 роках він знову обіймав цю посаду^[4]. Його призначили доцентом кафедри філософії та методології фізики в університет у 1984 році, потім доцентом кафедри філософії науки у 1992 році та професором у 2002 році^[2].

Дослідження Балтаса у галузі філософії пов'язані насамперед з питаннями гносеології Луї Альтюссера, і в більш загальному плані відносини між філософією науки й епістемологією та між аналітичною та континентальною філософіями^[2][4]. Його робота охоплює галузі фізики, математики, психоаналізу й історичного матеріалізму^[5]. Балтас, крім того, вивчав таких філософів як Людвіг Вітгенштайн, Фрідріх Ніцше, Бенедикт Спіноза, Жак Дерріда, Джон Макдавел і Вальтер Беньямін^[2].

У 2002 році Балтаса нагородили Національною премією у галузі літератури за книгу «Об'єкти та аспекти власної особистості» (Αντικείμενα και όψεις εαυτού)^[6]. У грудні 2010 року він отримав Премію Ксантопулоса-Пневматикоса за успіхи на педагогічній ниві^[7].

Політична кар'єра

Балтас є одним із засновників Коаліції радикальних лівих (СІРІЗА), у 2012 році Балтас став координаційним членом політичного планування комітету^[8]. Після перемоги СІРІЗА на чолі з Алексісом Ципрасом на парламентських виборах у січні 2015 року Балтаса призначили міністром культури, освіти та релігії у кабінеті Ципраса. Невдовзі після вступу на посаду Балтас заявив, що крім безпосереднього завдання полегшення гуманітарної кризи у грецьких школах і розв'язання проблеми «вічних студентів», які були змушені призупинити своє навчання, щоб знайти роботу і забезпечувати себе, його довгострокові цілі як міністра були спрямовані на відновлення незалежності професійної освіти від вищої, скасування всегрецьких іспитів і підтримка вільного доступу до вищої освіти^[9].

Публікації

грецькою мовою

• 1985 — Σύντομη κβαντική μηχανική
• 1991 — Επιστημολογικά: Για την ιστορία της επιστήμης
• 1994 — Ο Λουί Αλτουσέρ και το τέλος του κλασικού μαρξισμού
• 1999 — Στο περιθώριο επιστήμης και πολιτικής
• 2001 — Αντικείμενα και όψεις εαυτού
• 2002 — Για την επιστημολογία του Λουί Αλτουσέρ
• 2004 — Το μήλο του Φρόυντ και το ασυνείδητο του Νεύτωνα
• 2016 — Παράμετροι και γνώμονες εξ αριστερών

англійською мовою

• Peeling Potatoes or Grinding Lenses: Spinoza and Young Wittgenstein Converse on Immanence and Its Logic. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 2012 (ISBN 0822944162)

Примітки

1. https://vouliwatch.gr/mp/mpaltas-aristeidis
2. «Διαφωνούμε κάθετα με το νόμο πλαίσιο» λέει ο Αριστείδης Μπαλτάς. To Vima. 26 січня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
3. Aristides Baltas – CV (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. [Архівовано 2016-04-19 у Wayback Machine.]
4. Center for Philosophy of Science: Visiting Fellows 2005–6. University of Pittsburgh. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 29 січня 2015.
5. Between Spinoza and Wittgenstein: A Panel Discussion on Aristides Baltas' Peeling Potatoes or Grinding Lenses. New York University. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
6. Freud and Fundamentalism: The Psychical Politics of Knowledge / Stathis Gourgouris. — Fordham University Press^[en], 2010. — С. 247. — ISBN 9780823232239.
7. Awards. Foundation for Research & Technology – Hellas. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
8. Aristides Baltas; Leo Panitch (2013). The rise of Syriza: an interview with Aristides Baltas. Socialist Register. Т. 49. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
9. Makki Marseilles (6 лютого 2015). Minister prepares to address ‘human crisis’. University World News. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.

Посилання