Бігалі

Село Бігалі пол. Bihale Координати 50°05′00″ пн. ш. 23°02′00″ сх. д. / 50.08333333° пн. ш. 23.03333333° сх. д. / 50.08333333; 23.03333333 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Любачівський повіт Гміна Великі Очі Населення 299 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-631 Автомобільний код RLU SIMC 0613027 GeoNames 775934 OSM ↑1746384 ·R (Гміна Великі Очі) Бігалі Бігалі (Польща) Бігалі Бігалі (Підкарпатське воєводство)  Бігалі у Вікісховищі

Бігалі (пол. Bihale) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Великі Очі Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 299 осіб (2011^[1]).

Назва

В ході кампанії ліквідації українських назв у 1977—1981 рр. село називалося Заводзє (пол. Zawodzie).

Історія

У 1880 р. село належало до Цішанівського повіту, у селі разом із присілком Чернявка проживало 846 жителів, з них 508 греко-католиків, 273 римо-католики і 65 юдеїв.

У 1939 році в селі проживало 1 020 мешканців, з них 605 українців-грекокатоликів, 350 українців-римокатоликів, 40 поляків і 25 євреїв^[2]. Село входило до ґміни Любачів Любачівського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Львівської області^[3], а 17 січня 1940 року — до Любачівського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року село зі складу Львівської області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церкви

22 травня 1588 р. любачівський староста Ян Плаза продав попівство та півлану землі в селі Івану Поповичу з Коровиці.

До виселення українців у селі була парафія Любачівського деканату Перемишльської єпархії.

У селі знаходиться дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці з 1821 р., збудована коштом місцевого господаря Ілька Походая на місці згорілої того ж року церкви XVI ст. Після виселення українців церкву перетворено на костел.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][4]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	151	28	99	24
Жінки	148	26	79	43
Разом	299	54	178	67

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бігалі

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також

• Biehale // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 207. (пол.)

• Портал «Польща»