Валдіс Целмс

Валдіс Целмс
Народився	24 жовтня 1943(1943-10-24) (81 рік)  Vildoga Parish^d, Ризький повіт^d, Q21481240?, Генеральна округа Латвія, Райхскомісаріат Остланд
Країна	Латвія
Діяльність	графік, скульптор
Нагороди

Валдіс Целмс (24 жовтня 1943) — латвійський художник, графічний дизайнер і лідер неоязичництва . Він відомий своїм кінетичним мистецтвом і є одним із лідерів балтійської неоязичницької організації Latvijas Dievtuŗu sadraudze.

Валдіс Цельмс народився 24 жовтня 1943 року у Вілдозькій волості^[lv] (Сігулда). Освіту здобув у Ризькому будівельному училищі та факультеті промислового мистецтва Латвійської академії мистецтв. ^[1]

Дорожній знак на кордоні Риги, розроблений Celms

Целмс вважається одним із засновників кінетичного мистецтва в Латвії завдяки його дослідженню художньої форми в 1960-х роках. Він став видатним у латвійському мистецькому світі в 1970-х роках своїм кінетичним мистецтвом, фотомонтажем і графічним дизайном . ^{[2] [3]} У своєму кінетичному мистецтві він поєднував сучасні матеріали та потреби з впливом народного мистецтва та намагався наслідувати рухи природи. Деякі з більш амбітних кінетичних скульптур, які він спроектував у 1970-х роках, не були реалізовані на той час, але були створені та виставлені після розпаду Радянського Союзу. ^[4] У 1980 році він розробив великі знаки «Rīga», які вітають людей, коли вони в’їжджають до латвійської столиці її головними дорогами. ^[5]

У 2013 році на честь його 70-річчя в Латвійському музеї декоративного мистецтва та дизайну відбулася велика ретроспектива мистецьких робіт Цельмса. ^[6] У 2014 році був нагороджений орденом Трьох зірок від Латвійської держави. ^[7]

Язичницьке відродження

Цельмс є одним із лідерів балтійської неоязичницької групи Latvijas Dievtuŗu sadraudze. На цій посаді він очолював команду, яка створила Локстенський храм Дієвтурі на острові річки Даугава, урочисто відкритий у 2017 році. ^[8] У 2007 році він опублікував книгу Latvju raksts un zīmes ( досл. «Latvian Patterns and Symbols» ), який добре продавався. У 2016 році він опублікував Baltu dievestības pamati ( досл. «Fundamentals of the Baltic Religion» ), де він під впливом Ернеста Брастіньша, Марії Гімбутас і Яніни Курсите-Пакуле дає вступ до балтійських божеств і того, як їх знати. ^[9]

Цельмс — один із лідерів балтійської неоязичницької організації Latvijas Dievtuŗu sadraudze. Він очолював проєкт зі створення храму Дієвтурі в Локстене на острові річки Даугава, який урочисто відкрили в 2017 році. У 2007 році він видав книгу Latvju raksts un zīmes ("Латвійські орнаменти та символи"), що мала успіх у продажах. У 2016 році вийшла його книга Baltu dievestības pamati ("Основи балтійської релігії"), де під впливом Ернеста Брастіньша, Марії Гімбутас і Яніни Курсіте-Пакуле він представляє огляд балтійських божеств та основ їхнього пізнання.

Публікації

• Latvju raksts un zīmes: baltu pasaules modelis: uzbūve, tēli, simbolika . Folkloras informācijas centrs, Рига 2007,ISBN 978-9984-39-019-2 .
• Baltu dievestības pamati . Izdevniecība Lauku Avīze, Рига 2016,ISBN 978-9934-15-241-2

Примітки

1. Saruna ar Valdi Celmu - vīru, kurš radīja ikonisko uzrakstu 'RĪGA'. Jauns.lv (lv) (Latvian) . 10 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
2. Rušeniece, Līga (14 листопада 2016). Valdis Celms: Būt latvietim ir garīgs uzdevums. Neatkarīgā Rīta Avīze (латис.). Процитовано 9 травня 2020.
3. Dizainera Valda Celma izstāde Pieskārieni. Diena (латис.). 11 березня 2013. Процитовано 9 травня 2020.
4. Auzāne, Ilze (30 серпня 2020). Par ko sapņo Pozitrons? RIBOCA2 apskatāmi Valda Celma un Kristapa Ancāna darbi. Diena (латис.). Процитовано 13 квітня 2021.
5. Adamaite, Undīne (29 липня 2009). "R», «Ī», «G», «A". Diena (латис.). Процитовано 9 травня 2020.
6. Kustības krāsa. Diena (латис.). 26 березня 2013. Процитовано 9 травня 2020.
7. Deju lieluzveduma Tēvu laipas veidotāji saņems Valsts augstākos apbalvojumus. Diena (латис.). 24 квітня 2014. Процитовано 9 травня 2020.
8. Uz salas Daugavā atklāta dievturu svētnīca. Skaties (латис.). 11 травня 2017. Процитовано 9 травня 2020.
9. Iznākusi Valda Celma grāmata par baltu dievībām. Latvijas Sabiedriskais medijs (латис.). 15 грудня 2016. Процитовано 9 травня 2020.