Вен Веньхао

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вен.
Вен Веньхао
Прапор
Прапор
 1-й Прем'єр-міністр Республіки Китай
24 травня — 26 листопада 1948 року
Наступник: Сунь Фо
 
Народження: 26 липня 1889(1889-07-26)
Нінбо, КНР
Смерть: 27 січня 1971(1971-01-27) (81 рік)
Пекін, КНР
Країна: КНР
Освіта: Левенський католицький університет (1835—1968) і Старий Левенський університет[d]
Партія: Гоміндан
Рід: Shitang Weng familyd
Батько: Weng Chuanzhud
Діти: Q16077374? і Q18165157?

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вен Веньхао (спрощ.: 翁文灏; кит. трад.: 翁文灝; піньїнь: Wēng Wénhào; 26 липня 1889 — 27 січня 1971) — китайський геолог, освітянин і політик, перший голова уряду Республіки Китай.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині успішного бізнесмена. У 13-річному віці здобув звання «вправний письменник» на державних іспитах. Згодом він поїхав до Шанхая, де вступив до франкомовної католицької школи.

1912 року в Левенському католицькому університеті здобув докторський ступінь з геології, ставши першим китайцем, хто отримав подібний ступінь в західному виші.

Повернувшись на батьківщину, отримав посаду міністра гірничої промисловості, сільського господарства й торгівлі в Бейянському уряді. В той же період читав лекції та був професором Національного дослідницького географічного інституту. Разом із Дін Веньцзяном заснував Національний геологічний огляд[1]. Також він був професором геології в університетах Пекіна та Цінхуа. В липні 1931 року почав виконувати обов'язки президента університету Цінхуа.

За часів мілітаристського періоду обіймав посади генерального секретаря Виконавчого Юаня (13 грудня 1935 — 9 вересня 1937), міністра промисловості (до 1 січня 1938), міністра освіти (28 жовтня 1932 — 21 квітня 1933) й міністра економіки (1 січня 1938—1947). На запрошення Чан Кайші став першим головою Виконавчого Юаня (25 травня — 26 листопада 1948).

Після проголошення КНР став членом Китайської академії наук.

Після громадянської війни переїхав до Пекіна, де отримав місце в Китайської народної політичної узгоджувальної ради. Під час Культурної революції перебував під особливим захистом Чжоу Еньлая.

Помер 1971 року в Пекіні.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Дослідження землетрусів у провінції Ганьсу (《甘肃地震考》)
  • Короткий звіт про мінерали Китаю (《中国矿产志略》)
  • Літературна колекція Чжуйчжі (《椎指集》)
  • Пам'яті пана Дін Цзайцзюня (《追悼丁在君先生》)
  • Землетрус (《地震》)
  • Перший звіт про китайську гірничу промисловість (《第一次中国矿业纪要》)
  • Палеозойські викопні рослини в середній частині провінції Шаньсі (《山西中部古生代植物化石》)
  • Елементарний вступ до землетрусів (《地震浅说》)
  • Лекції з геології (《地质学讲义》)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Shen, 2014; Fiskesjö, 2011; Fiskesjö and Chen 2004

Література

[ред. | ред. код]
  • Fiskesjö, Magnus and Chen Xingcan. _China Before China: Johan Gunnar Andersson, Ding Wenjiang, and the Discovery of China's Prehistory / 中国之前的中国:安特生,丁文江,和中国史前史的发现_. Bilingual edition, in English and Chinese. Stockholm: MFEA monographs no. 15, 2004. ISBN 91-970616-3-8.
  • Fiskesjö, Magnus. «Science across borders: Johan Gunnar Andersson and Ding Wenjiang.» In: Stevan Harrell, Charles McKhann, Margaret Swain and Denise M. Glover, eds., _Explorers and Scientists in China's Borderlands, 1880-1950_. Seattle: University of Washington Press, 2011, pp. 240–66. ISBN 9780295991177.
  • Shen, Grace Yen. _Unearthing the Nation: Modern Geology and Nationalism in Republican China._ Chicago: University of Chicago Press, 2014