Вернер Мільх | |
---|---|
Народився | 15 листопада 1903 Вільгельмсгафен, Віттмунд, Aurich Government Regiond, Провінція Ганновер, Прусське королівство, Німецька імперія[1] |
Помер | 17 листопада 1984 (81 рік) Гемер (Німеччина), Меркіш, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | офіцер, адвокат |
Науковий ступінь | доктор права[d][1] |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1945)[1] |
Брати, сестри | Ергард Мільх |
Нагороди | |
Вернер Вольфганг Ебергард Мільх (нім. Werner Wolfgang Eberhard Milch; 15 листопада 1903, Вільгельмсгафен — 17 листопада 1984, Гемер) — німецький юрист і офіцер, доктор права (20 травня 1930), майор резерву люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Син фармацевта кайзерліхмаріне Антона Мільха і його дружини Клари, уродженої Веттер. Молодший брат генерал-фельдмаршала Ергарда Мільха.
В 1920/23 роках навчався в гімназії у Грюневальді, після чого навчався в Дрезденському вищому технічному училищі. В 1924 році протягом кількох тижнів пройшов підготовку в 2-му артилерійському полку. З 1925 року вивчав право в університеті Фрідріха-Вільгельма. 28 червня 1928 року склав перший державний іспит з права. Працював в юридичній фірмі Еріха Кох-Везера, з 1933 року — в берлінському філіалі GASAG. В 1937 році зарахований в резерв 3-го артилерійського полку.
26 серпня 1939 року призваний в штаб 603-го артилерійського полку. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. 17 грудня 1941 року переведений в люфтваффе і призначений в 5-ту батарею 1-го артилерійського полку 7-ї авіадивізії. З серпня 1942 року — командир 4-ї батареї 2-го артилерійського полку. В червні 1943 року переведений в 2-гу парашутну дивізію. З 22 грудня 1943 року — командир 2-го дивізіону 2-го артилерійського полку, з 21 березня 1944 року — 2-го парашутного гранатометного батальйону. З квітня 1944 року служив в штабі 2-го дивізіону 2-го артилерійського полку. З серпня 1944 року — командир парашутного гранатометного навчального і експериментального батальйону. 8 травня 1945 року взятий в полон.
Після звільнення працював юристом. На Нюрнберзькому процесі у справі Ергарда Мільха захищав свого брата як помічник адвоката Фрідріха Бергольда. Пізніше працював юристом в Гемері до кінця життя.