Вернер Шмідт-Гаммер
| Вернер Шмідт-Гаммер | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Werner Schmidt-Hammer | ||||||||||||||||
| Народився | 26 вересня 1894 Гартманнсдорф, Середня Саксонія, Саксонія | |||||||||||||||
| Помер | 4 січня 1962 (67 років) Ландау, Рейнланд-Пфальц, ФРН | |||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||
Вернер Шмідт-Гаммер (нім. Werner Schmidt-Hammer; 26 вересня 1894 — 4 січня 1962) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
10 серпня 1914 року вступив добровольцем в Саксонську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 15 жовтня 19135 року — командир 1-го батальйону 31-го піхотного полку. 26 серпня 1939 року відправлений в резерв фюрера. З 22 вересня 1939 року — командир 173-го, з 13 листопада 1939 року — 56-го запасного піхотного батальйону, з 1 грудня 1939 року — 433-го, з 13 січня 1940 року — 433-го піхотного полку. 19 липня 1940 року відправлений в резерв ОКГ. З 21 липня 1940 року — командир 456-го запасного піхотного батальйону, з 15 грудня 1940 року — 456-го піхотного полку. 5 серпня 1941 року відправлений в резерв ОКГ. 30 січня 1942 року переданий в розпорядження 14-го запасного піхотного полку, з 15 березня 1942 року — командир 668-го піхотного полку. 27 липня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 21 вересня 1942 року — командир 417-го піхотного полку. 20 квітня 1943 року відправлений в резерв ОКГ. З 3 по 29 травня 1943 року проходив курс командира дивізії, 10 вересня відряджений в групу армій «Південь», 2 жовтня — в 223-тю, 15 листопада — в 168-му піхотну дивізію. З 1 грудня 1943 по 8 серпня 1943, з 9 грудня 1944 по 6 січня 1945 і з квітня 1945 року — командир 168-ї піхотної дивізії. 8 травня 1945 року потрапив в радянський полон. В жовтні 1955 року звільнений.
- Лейтенант (21 жовтня 1915; патент від 26 листопада 1914)
- Оберлейтенант (1 квітня 1925)
- Гауптман (1 жовтня 1929)
- Майор (1 жовтня 1935)
- Оберстлейтенант (1 серпня 1938)
- Оберст (1 серпня 1941)
- Генерал-майор (1 грудня 1943)
- Генерал-лейтенант (1 червня 1944)
- Залізний хрест
- 2-го класу (20 серпня 1915)
- 1-го класу (12 травня 1918)
- Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (9 травня 1916)
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (31 липня 1917)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 січня 1935)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
- 1-го класу (25 років; 1939)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (11 травня 1940)
- 1-го класу (26 травня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (19 лютого 1943)
- Німецький хрест в золоті (11 березня 1943)
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (2 березня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста (2 вересня 1944)
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7