Войцех Вайс

Войцех Вайс
Народження	4 травня 1875(1875-05-04)[1][2]^[…] Леорда, Ботошань, Румунія
Смерть	7 грудня 1950(1950-12-07) (75 років) або 2 грудня 1950(1950-12-02)[1][2] (75 років)
	Краків, Краківське воєводство^[d], Польська Народна Республіка[1]
Країна	Республіка Польща
Жанр	портрет
Навчання	Краківська академія мистецтв
Діяльність	художник, викладач університету, графік
Напрямок	експресіонізм і символізм[4]
Роки творчості	1895[4] — 1950[4]
Відомі учні	Сташевський Броніслав Гершович
У шлюбі з	Ірена Вейс
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові, Королівський замок на Вавелі і Національний музей
Нагороди
Войцех Вайс у Вікісховищі

Войцех Вайс

Войцех Вайс (пол. Wojciech Weiss; 4 травня 1875, Леорда — 7 грудня 1950, Краків) — польський художник.

Біографія

Навчався в Школі образотворчих мистецтв у Кракові, згодом у Парижі, Римі та Флоренції. З 1907 року — професор і ректор Академії образотворчих мистецтв у Кракові. Малював серед іншого краєвиди околиць Стрижіва, Плашува та Кальварії Зебжидовської (місцевість, де жив), портрети, ню. На його живопис вплинули твори Мунка і Мальчевського, а також, особливо в молодості, під впливом філософських поглядів Станіслава Пшибишевського. Він був художником, якого за життя цінували, визнавали, виставлявся в Польщі та за кордоном.

Його пристрастю була фотографія. Сімейна колекція включає сотні фотографій початку XX століття^[5].

Похований у родинній гробниці на парафіяльному цвинтарі в Зебжидовіце.

Вибрані твори

• «Одіссей під землею в Аїді» (1895, полотно, олія, 66×96 см, Літературний музей імені Адама Міцкевича у Варшаві).
• «Студент» (1897, полотно, олія, 96×64 см, королівський замок Вавель).
• «Ескіз до автопортрета з яблуком» (1897, папір, акварель, 31,7×45 см, Літературний музей імені Адама Міцкевича у Варшаві).
• «Весна» (1898, полотно, олія, 96,5×65,5см, Національний музей у Варшаві).
• «Засмучені» (1898, полотно, олія, 70,5×50 см, Національний музей у Познані).
• «Меланхолік (Totenmesse)» (1898, полотно, олія, 128×65,5 см, Національний музей у Кракові).
• «Танок» (1899, полотно, олія, 65×97 см, Колекція родини художника).
• «Портрет Даґни Юель Пшибишевської» (1899, папір, пастель, 49,5×60 см, Літературний музей імені Адама Міцкевича у Варшаві).
• «Володіння» (1899–1900, полотно, олія, 100×185 см, Літературний музей імені Адама Міцкевича у Варшаві).
• «Поцілунок у траві» (близько 1900, полотно, олія, 45×74 см, Національний музей у Познані).
• «Автопортрет з масками» (1900, полотно, олія, 91×73 см, Національний музей у Кракові).
• «Сяючий захід» (близько 1902, полотно, олія, 60,5×81 см, Національний музей у Познані).
• «Альтанка» (1903, полотно, олія, 96,5×146,5 см, Національний музей у Кракові).
• «Демон (В кафе)» (1904, полотно, олія. 66,5×96 см, Національний музей у Кракові).
• «Переляки» (1905, полотно, олія, 95×145 см, Національний музей у Кракові (депозит)).
• «Модель» (близько 1911, полотно, олія, 80×62 см, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького).
• «Художник і модель» (1911, полотно, олія, 151×80 см, Окружний музей у Торуні).
• «Дружина художника в саду» (1916, п.о., 80×63 см, Національний музей у Варшаві).
• «Венера» (1916, полотно, олія, 79×101 см, Національний музей у Варшаві).
• «Вид з вікна» (1927—1939, полотно, олія, 44×30 см, Національний музей у Вроцлаві).
• «Краєвид з Кальварії Зебжидовської» (1936, полотно, 46×65 см, Національний музей у Варшаві).
• «Портрет моделі Ядзьки» (1947, полотно, олія, 78×78 см, Національний музей у Гданську).
• «Маніфест» (1950, полотно, олія, 190×136 см, Національний музей у Варшаві).

Нагороди та відзнаки

• Командорський хрест ордена Відродження Польщі^[6].
• Золотий академічний лавр (07.11.1936) «за видатний внесок у польське мистецтво загалом»^[7].
• Орден Залізної Корони (Австро-Угорщина, 1914).
• Орден «За заслуги Святого Михайла» (Королівство Баварія).
• Командор ордена Трьох зірок (Латвія, 1936).
• державна мистецька премія міністра духовних справ і народної просвіти за 1937 рік^[8].

Вшанування пам'яті

Після смерті митця його дружина Ірена Вайсова (псевдонім «Анері») та його син Станіслав доклали зусиль для створення музею Войцеха Вайса у Кракові або відокремлення його постійної експозиції у Національному музеї. Однак це не було реалізовано. У 2006 році його онуки заснували музейну фундація Войцеха Вайса^[5].

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119540681 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Wojciech Stanislaw Weiss
   d:Track:Q17299517
3. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
4. RKDartists
   d:Track:Q17299517
5. AN (7 kwietnia 2009). Kiedy doczekamy się muzeum Wojciecha Weissa?. dziennikpolski24.pl (пол.). Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 18 березня 2023.
6. Wojciech Weiss 1875–1950. Wystawa monograficzna. — Warszawa: Muzeum Narodowe, 1977. — S. 61, 66, 72. (пол.)
7. Zarządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 7 listopada 1936 r. o nadaniu odznaczenia «Wawrzyn Akademicki» // Monitor Polski. — 1936. — nr 261. — poz. 460. (пол.)
8. Wojciech Weiss laureatem państwowej nagrody plastycznej. Biogram // Gazeta Lwowska. — nr 67. — 24 marca 1937. — S. 3. (пол.)

Джерела

• Wiesław Juszczak Młody Weiss. — Warszawa: PWN, 1979. — 196 s. — ISBN 83-01-00034-1. (пол.)
• Jacek Friedrich, Agnieszka Friedrich Żydowskie tematy Wojciecha Weissa. Katalog wystawy. — Kraków: Muzeum Historyczne Miasta Krakowa, 1999. (пол.)
• Łukasz Kossowski Wojciech Weiss (1875–1950). — Warszawa: Edipresse Polska, 2006. — ISBN 978-83-7477-061-3. — (seria: «Ludzie, czasy, dzieła») (пол.)
• Łukasz Kossowski Wojciech Weiss. — Kraków: Wydawnictwo Kluszczyński, 2002. — 128 s. — ISBN 83-88080-77-6. (пол.)
• Renata Weiss Akordy światła i koloru. Wojciech Weiss i Aneri. — Stalowa Wola: Muzeum Regionalne, 2007. — ISBN 978-83-923943-9-6. (пол.)
• Wojciech Weiss laureatem państwowej nagrody plastycznej. Biogram // Gazeta Lwowska. — nr 67. — 24 marca 1937. — S. 3. (пол.)
• Ten krakowski Japończyk: Inspiracje sztuką Japonii w tówrczości Wojciecha Weissa. That Krakow Japonist: Japanese art inspirations in the work of Wojciech Weiss / red. nauk. Anna Król. — Kraków: Muzeum Sztuki i Techniki Japońskiej «Manggha», 2008. (пол.)(англ.)

Посилання

• Fundacja Muzeum Wojciecha Weissa. wojciechweiss.pl (пол.). Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 18 березня 2023.
• Wojciech Weiss na wystawie Towarzystwa Zachęty Sztuk Pięknych, 1925. polskidomaukcyjny.com.pl (пол.). Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 18 березня 2023.
• Wojciech Weiss na wystawie Towarzystwa Zachęty Sztuk Pięknych, 1937. polskidomaukcyjny.com.pl (пол.). Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 18 березня 2023.