Волков Роман Леонідович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков.
Ф
Роман Волков
Особисті дані
Повне ім'я Роман Леонідович Волков
Народження 8 січня 1987(1987-01-08) (37 років)
  Новополоцьк, Білоруська РСР
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Громадянство Білорусь Білорусь
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «Нафтан»
Номер 3
Юнацькі клуби
200?—2004 Білорусь «Локомотив» (Мн)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004—2005 Білорусь «Локомотив» (Мн) 16 (3)
2006—2009 Білорусь «Нафтан» 12 (1)
2008 → Білорусь «Граніт» 10 (1)
2009 → Білорусь «Білшина» 13 (4)
2009 → Білорусь «Славія-Мозир» 14 (9)
2010 Білорусь «Хвиля» (П) 28 (12)
2011—2012 Білорусь «Славія-Мозир» 57 (22)
2013 Білорусь «Мінськ» (П) 11 (0)
2013 Білорусь «Славія-Мозир» 13 (3)
2014 Білорусь «Іслоч» 15 (6)
2014 Білорусь «Граніт» 10 (1)
2015 Білорусь «Нафтан» 18 (8)
2016—2017 Білорусь «Вітебськ» 50 (11)
2018 Білорусь «Гомель» 25 (3)
2019 Білорусь «Городея» 21 (2)
2020—2021 Молдова «Сфинтул Георге» 30 (12)
2021—н.ч. Білорусь «Нафтан» 13 (8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Роман Леонідович Волков (біл. Раман Леанідавіч Волкаў; нар. 8 січня 1987, Новополоцьк, Білоруська РСР) — білоруський футболіст, нападник клубу «Нафтан».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вихованець новополоцького футболу, у юнацькому віці опинився у мінському «Локомотиві», згодом потрапив до «Нафтану». Не закріпившись у основному складі новополоцького клубу, віддавався до оренди. Граючи в оренді за мозирську «Славію», 2009 року врятував цей клуб від вильоту з Першої ліги, забив вирішальний м'яч у додатковому матчі проти «Спартака».

2011 року повторно опинився у мозирському клубі, якому допоміг потрапити до Вищої ліги. У 2012 році став одним із найкращих бомбардирів чемпіонату (11 голів).

У грудні 2012 року перейшов до «Мінська»[2], але не закріпився в основному складі та у липні 2013 року повернувся до «Славії»[3]. У «Славії» швидко повернув собі місце в основному складі.

За підсумками сезону 2013 року «Славія» втратила місце у Вищій лізі. Роман, залишивши мозирський клуб, намагався закріпитися у складі дебютанта Вищої ліги «Слуцька», але в березні 2014 року слуцький клуб попрощався з нападником, і невдовзі Волков перейшов до «Іслочі»[4][5].

У складі «Іслочі» стабільно грав у основі, відзначився 6-ма голами. У липні 2014 року залишив клуб у зв'язку із закінченням контракту[6] та в серпні 2014 року приєднався до мікашевицького «Граніту»[7]. У складі мікашевичського клубу став чемпіоном Першої ліги 2014 року. У січні 2015 року залишив «Граніт»[8].

У березні 2015 року після перегляду став гравцем новополоцького «Нафтана»[9]. Починав сезон, переважно виходячи на заміну, а після відходу влітку з команди Вадима Демидовича став основним нападником. У підсумку з 8-ма голами став найкращим бомбардиром клубу у чемпіонаті.

У лютому 2016 року проходив перегляд у тульському «Арсеналі», але не підійшов до російського клубу[10]. В результаті, підписав контракт із «Вітебськом»[11]. У складі вітебського клубу швидко став основним нападником і допоміг йому зайняти шосте місце у Вищій лізі. Сезон 2017 року також розпочинав у стартовому складі, але пізніше став частіше виходити на заміну. У грудні 2017 року після закінчення терміну дії контракту залишив «Вітебськ».

У січні 2018 року приєднався до «Гомеля» та незабаром підписав контракт[12]. У першій половині сезону 2018 року частіше виходив на заміну, а з липня закріпився у стартовому складі.

У січні 2019 року перейшов до «Городеї»[13]. Розпочинав сезон 2019 року в стартовому складі городейців, але пізніше став зазвичай виходити на заміну та залучатися до дубля. У грудні 2019 року після закінчення терміну дії контракту покинув клуб[14].

На початку 2020 року побував на перегляді в «Белшині», але до команди не перейшов. У лютому 2020 року приєднався до «Сфинтул Георге» й у березні підписав з ним контракт. Став одним із основних гравців команди. У липні 2021 року залишив клуб[15].

У серпні 2021 року повернувся до «Нафтану»[16].

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Білорусь У списку 22-х найкращих гравців чемпіонату Білорусі: 2012

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Після жорстокого розгону акцій протестів, спричиненого масовими фальсифікаціями на президентських виборах 2020 року, побиттям і катуваннями затриманих демонстрантів, він та ще 92 білоруські футболісти засудили насильство в Білорусі[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.pressball.by/footballstat/roman_volkov/
  2. ↑ Роман Волков заключил контракт с «Минском» [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Роман Волков возвращается в «Славию» [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Гигевич и Волков переходят в «Ислочь» [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ 1-я лига. Гранитный комплект [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Волков и Гигевич покинули «Ислочь» [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ В составе ФК «Гранит» подкрепление. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  8. ↑ Лютько, Моложавый, Волков и Алексиян покинули «Гранит». Баскаков и Луцевич на просмотре [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Андрей Лебедев и Роман Волков подписали контракты с «Нафтаном» [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Волков не подошел тульскому «Арсеналу» [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Роман Волков подписал контракт с «Витебском» [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ «Гомель» подписал Романа Волкова. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  13. ↑ Роман Волков и Максим Высоцкий стали игроками «Городеи» [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ «Городею» покинули Роман Волков и Максим Высоцкий [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Роман Волков покинул "Сфынтул Георге" [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Роман Волков стал игроком "Нафтана" [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ 93 беларускія футбалісты выступілі з асуджэннем гвалту ВІДЭА [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (біл.)

Посилання

[ред. | ред. код]