Всесвітній день цивільної оборони | |
---|---|
Офіційна назва | англ. World Civil Defence Day |
Засновано | 1990 |
Дата | 1 березня |
Всесвітній день цивільної оборони у Вікісховищі |
Всесвітній день цивільної оборони англ. World Civil Defence Day був оголошений за рішенням Генеральної Асамблеї Міжнародної організації цивільної оборони (англ. International Civil Defence Organisation) у 1990 році. Він відзначається щорічно 1 березня.
У цей день, 1 березня 1972 року Міжнародна організація цивільної оборони отримала статус міжурядової організації та набрав чинності її статут, який схвалили 18 держав.
Всесвітній день цивільної оборони має дві основні цілі:
Генеральний секретар Міжнародної організації цивільної оборони у своєму посланні до Всесвітнього дня цивільної оборони 2018 зазначав, що «Мета проведення Всесвітнього дня цивільної оборони полягає у поширенні громадської обізнаності щодо цивільної оборони, цивільного захисту та управління надзвичайними ситуаціями, з метою кращого підготовки цивільного населення до захисту в разі надзвичайних ситуацій та зменшення ризику стихійного лиха».[1]
Всесвітні дні цивільної оборони є приводом для проведення різноманітних національних заходів: колоквіумів, конференцій, дебатів на радіо та телебаченні, присвячених запобіганню стихійних лих та проведенню навчань. Вони також дають можливість оцінити розвиток структур цивільного захисту та наявних в них технічних засобів та обладнання.
Щороку урочистості присвячуються різній темі. Теми Всесвітніх днів цивільної оборони були такими:
Рік | Тема українською | Тема англійською |
---|---|---|
2002 | Основні елементи цивільної оборони | Basic elements of Civil Defence[2] |
2003 | Цивільна оборона — інструмент міжнародної солідарності в умовах катастроф | Civil Defence, a tool of international solidarity in the face of disasters[3] |
2004 | Цивільна оборона та безпека на дорогах | Civil Defence and road safety[4] |
2005 | Цивільна оборона та охорона довкілля | Civil Defence and the protection of the environment[5] |
2006 | Цивільна оборона у школі | Civil Defence at school[6] |
2007 | Цивільна оборона та безпека на робочому місці | Civil Defence and safety in the workplace[7] |
2008 | Цивільна оборона та основні методи першої допомоги | Civil defence and the basic first aid techniques[8] |
2009 | Цивільна оборона: превентивна інформація та методи комунікацій | Civil Defence: preventive information and techniques of communication[9] |
2010 | Медицина катастроф | Disaster Medicine[10] |
2011 | Роль жінок у цивільній обороні | Women's role in civil defence[11] |
2012 | Цивільна оборона та внутрішні аварії | Civil Defence and domestic accidents[12] |
2013 | Цивільна оборона та підготовка громадянського суспільства до ризиків надзвичайних ситуацій | Civil Defence and preparation of civil societies for disaster risk prevention[13] |
2014 | Цивільна оборона та культура профілактики для більш безпечного суспільства | Civil Defence and culture of prevention for a safer society[14] |
2015 | Цивільна оборона, зменшення небезпеки лих та сталий розвиток | Civil defence, disaster reduction and sustainable development |
2016 | Цивільна оборона та нові інформаційні технології | Civil Defence and the new information technologies[15] |
2017 | Разом із цивільною обороною проти катастроф | Together with civil defence against disasters[16] |
2018 | Цивільна оборона та національні інституції для більш ефективного управління надзвичайними ситуаціями | Civil defence and the national institutions for more efficient disaster management[1] |
В 1931 році з ініціативи декількох держав французький генерал медичної служби Жорж Сен-Поль заснував у Парижі «Асоціацію Женевських зон» — «зон безпеки» для створення шляхом двосторонніх і багатосторонніх угод локальних зон безпеки в усіх країнах, яка потім була перетворена на Міжнародну організацію цивільної оборони (МОЦО). В 1972 році МОЦО отримала статус міжурядової організації. Зараз в МОЦО входять 50 країн, ще вісім держав мають статус спостерігача. Участь України в МОЦО як спостерігача оформлена згідно з дорученням Прем'єр-міністра України від 25.07.1998 р.
Серед напрямків діяльності МОЦО слід виділити такі: підготовка національних кадрів в галузі управління в період надзвичайних ситуацій; надання технічної допомоги державам у створенні і покращенні систем попередження НС і захисту населення; пропаганда досвіду і знань з ЦО і питанням управління в період НС. Підготовка спеціалістів проводиться в Навчальному центрі в Швейцарії.
Розповсюдження світового досвіду з ЦО здійснюється через центр документації МОЦО та журнал «Цивільна оборона», що видається чотирма мовами.
Це незавершена стаття про свято або пам'ятний день. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |