Вільгельм Антруп
| Вільгельм Антруп | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Wilhelm Antrup | |||||||||
| Народився | 1 лютого 1910 Текленбург, Штайнфурт, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецький Райх | ||||||||
| Помер | 14 листопада 1984 (74 роки) Нойбіберг, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина | ||||||||
| Країна |  США | ||||||||
| Діяльність | воєначальник | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Військове звання | Бригадний генерал | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Вільгельм «Віллі» Антруп (нім. Wilhelm "Willy" Antrup; 1 лютого 1910, Текленбург — 24 листопада 1984, Нойбіберг) —— німецький льотчик-ас бомбардувальної авіації, оберстлейтенант люфтваффе вермахту, бригадний генерал люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Закінчив Німецьку школу повітряних сполучень (1935). В 1935 році вступив в люфтваффе. У складі легіону «Кондор» брав участь в Громадянській війні в Іспанії, пілот кур'єрського літака. З вересня 1939 року — офіцер з технічного забезпечення штабу 55-ї бомбардувальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній, а також битви за Британію. З 27 жовтня 1940 року — командир 5-ї ескадрильї своєї ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. З 6 травня 1943 року — командир 3-ї групи 55-ї бомбардувальної ескадри. З 8 серпня 1943 року — командир 55-ї бомбардувальної ескадри. Учасник боїв в Україні та Південній Росії. В ніч на 22 червня 1944 року льотчики ескадри на чолі з Антрупом здійснили наліт на радянські аеродроми в Полтаві і знищили 47 американських В-17, пошкодили 29 В-17, 2 С-47 та 1 Р-51 (при цьому 55-а ескадра не втратила жодного літака). 21 листопада 1944 року здав командування ескадрою. В 1956 році вступив на службу у ВПС ФРН. 31 березня 1968 року вийшов у відставку.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Нагрудний знак пілота
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «500»
- Німецький хрест в золоті (2 січня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (13 листопада 1942) — за 300 бойових вильотів.
- дубове листя (№655; 18 листопада 1944) — за 500 бойових вильотів.
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
- URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001