Вірастюк Василь Ярославович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Вірастюк.
Василь Вірастюк
Ім'я при народженніВасиль Ярославович Вірастюк
Народився22 квітня 1974(1974-04-22) (50 років)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьважкоатлет, ломус
Alma materМАУП
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Титул«Найсильніша людина світу — 2004»
Посаданародний депутат України
Брати, сестриВірастюк Роман Ярославович
ДітиВірастюк Олег Васильович, Вірастюк Олександр Васильович
Вага159кг
Зріст192 см
Нагороди
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
IMDbID 5403957

Народний депутат України
IX скликання
Слуга народу 15 червня 2021 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Васи́ль Яросла́вович Вірастю́к (нар. 22 квітня 1974(19740422), Івано-Франківськ, УРСР) — український актор, силач, народний депутат IX скл. (партія Слуга народу), заслужений майстер спорту України та володар титулів «Найсильніша людина України» (2000, 2001, 2002, 2003, 2006, 2007) і «Найсильніша людина світу» (2004). Член збірної України, яка виборола титул «Найсильніша нація світу» у 2003 та 2004 роках. Почесний президент Федерації стронгмену України. Проживає в м.Івано-Франківськ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 22 квітня 1974 року в Івано-Франківську в родині водія вантажівки. Старший брат Роман (21 квітня 1968 — 27 липня 2019) став бронзовим призером чемпіонату Європи зі штовхання ядра в 1994 році.

У 10 років розпочав займатися легкою атлетикою, штовхав ядра. У 13 років вперше сів за кермо вантажівки і відразу проїхав 25 кілометрів.

1981 — пішов до першого класу Івано-Франківської середньої школи № 4. 1989 — завершив 8-ий клас і вступив до Технікуму фізичної культури рідного міста.

1992 — після завершення технікуму 2 роки перебував на військовій службі.

У 1994—2000 роках працював тренером з легкої атлетики в спортивному товаристві «Україна».

Працює водієм-охоронцем в компанії «Концерн Галнафтогаз».

З 1984 по 2000 рік займався легкою атлетикою — штовханням ядра. Входив до складу збірної команди України з легкої атлетики.

У 1995 році виконав нормативи майстра спорту.

У 1998 році виконав нормативи майстра спорту міжнародного класу.

З 2000 року займається силовим багатоборством «STRONGESTMAN».

У 2002 році став третім у змаганнях за звання «Найсильніший у Центральній Європі» і взяв Гран-прі міжнародного турніру в Зальцбургу (Австрія). У змаганнях суперсерії IFSA (Міжнародної федерації найсильніших атлетів світу), що проводилися на Гаваях, був шостим.

У 2003 році здобув третє місце на чемпіонаті світу серед «стронгменів» в Замбії.

У 2004 році здобув перемогу на чемпіонаті світу «Найсильніша людина світу», який проводився на Багамах. Та посів шосте місце в найпрестижніших змаганнях з силового спорту «Арнольд класік». Того ж самого року Василь взяв участь у телешоу «Форт Буаяр», де він був капітаном команди Богатирів.

У 2007 році виграв змагання у м. Сеулі (Південна Корея) та отримав титул Чемпіона світу з силового екстриму IFSA. У вересні того ж року «стронгмен» одружився вдруге. Дружина Інна — співробітниця німецької фармацевтичної компанії «Байєр» в Україні[1]. 19 березня 2008-го у Василя народився другий син, малюка назвали Олегом.

Знявся у фільмах Як козаки… (2009) та Іван Сила (2013). Він також з'явився у фільмі «Найкраща партія» 2015 року, де виконав роль поліцейського. Того ж року Вірастюк зіграв у фільмах «Код Костянтина» та «Останній москаль». У 2019 році він знявся у фільмі «Пригоди S Миколи та Поліна і таємниця кіностудії».[2] 9 листопада 2015 року Державна прикордонна служба України повідомила, що Вірастюк став інспектором прикордонної служби (проходить строкову службу у Львівському аеропорту)[3]. В результаті з'ясувалося, що Василь став героєм ТБ-проєкту «Західний кордон», виробництва регіонального львівського телеканалу НТА.

Політика

[ред. | ред. код]
Богатирський турнір у Житомирі (2008)

Балотування в народні депутати (2021)

[ред. | ред. код]

На початку лютого 2021 року президент Зеленський запропонував Вірастюку балотуватися у народні депутати на довиборах на Прикарпатті[4]. 11 лютого на з'їзді провладної партії Слуга народу Вірастюка було висунуто кандидатом в народні депутати на довибори за 87-м округом Івано-Франківської області[5][6], де кандидатом від партії ЄС раніше запропонували Марусю Звіробій[7][8].

Голосування відбулося 28 березня. За оцінками руху «Чесно», під час голосування і підрахунку голосів на дільницях не було фальсифікацій, які би вплинули на результат виборів[9]. Але один із суперників Вірастюка, Руслан Кошулинський, 30 березня заявив про «численні порушення» і вимагав «визнати результати виборів недійсними і оголосити перевибори»[10]. Провести повторні вибори також вимагала партія «Європейська солідарність»[11]. Поліція розпочала 17 кримінальних проваджень:12 із них — щодо порушень виборчого законодавства, ще 5 — стосуються самого виборчого процесу[12].

Підрахунок голосів та обробка бюлетенів зі 117 дільниць тривали 8 днів[13]. Громадянська мережа «Опора» заявила про недотримання на окрузі № 87 права виборців на законне і чесне встановлення підсумків їхнього волевиявлення[14]. 4 квітня ЦВК оприлюднила результати голосування, згідно з якими представник від «Слуги народу» Василь Вірастюк набрав 31,25 % голосів, Олександр Шевченко від партії «За майбутнє» — 29,69 %, Руслан Кошулинський від ВО «Свобода» — 28,86 %[15][16]. На п'яти дільницях вибори визнали недійсними, на семи виявлено нестачу бюлетенів[13].

22 квітня ЦВК назвала Вірастюка переможцем на довиборах[17]. Рішення оскаржувалося Олександром Шевченком в судах. Касаційний адміністративний суд Верховного суду 27 квітня відмовився задовольнити позов проти Центрвиборчкому. Але 1 травня Велика палата Верховного суду частково його задовольнила. Дії ЦВК щодо встановлення результатів виборів в одномандатному виборчому окрузі № 87 визнано протиправними, також скасовано протокол ЦВК від 22 квітня 2021 року про встановлення підсумків виборів[18].

19 травня ЦВК назвала Вірастюка обраним депутатом від округу № 87[19], визнавши голосування на шести дільницях округу недійсним і встановивши результати без їх врахування: у Вірастюка 14711 голосів виборців, у його найближчого конкурента Олександра Шевченка — 13942 голосів виборців[20].

24 травня Верховний суд скасував постанову ЦВК про оголошення Вірастюка депутатом[21][22]. 5 червня Велика палата Верховного суду визнала законним обрання Вірастюка нардепом і скасувала рішення попередньої інстанції щодо визнання протиправними дій ЦВК про результати довиборів на 87-му окрузі[23][24]. 15 червня Василь Вірастюк склав присягу у ВРУ та врешті став народним депутатом.[25]

Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування[26].

Родина

[ред. | ред. код]
  • Світлана Забіяка — перша дружина, чемпіонкою України з фітнесу, одружилися 2003 року, трагічно загинула.
  • Інна Вірастюк — колишня дружина, були в шлюбі у 2007—2023 роках, мають двох синів, Олега та Олександра[27].

Параметри

[ред. | ред. код]
Зріст 192см[28]
Вага 160 кг
Розмір взуття 49
Стегно 88 см[28]
Литка 54 см[28]
Пояс 118 см[28]
Грудина 155 см
Шия 53 см[28]
Біцепс 53 см[28]
Передпліччя 44 см[28]

Спортивні показники

[ред. | ред. код]
Жим 275 кг[28]
Присяд 310 кг х 4; 320 кг х 3[28]
Тяга 375  кг х 4; 405  кг х 2[28]
Швунг з-за голови 245 кг[28]
Швунг колоди 190 кг[28]
Штовхання ядра* 20,75 м[29]
Стрибок у висоту* 190 см[28]
Стрибок у довжину з місця* 340 см[28]
Біг 100 м* 11,3 с[28]

* Ці особисті рекорди стосуються часу, коли Василь займався легкою атлетикою.

Рекорди

[ред. | ред. код]

У травні 2003 року на День Львова Василь Вірастюк встановив світовий рекорд, протягнувши п'ять трамвайних вагонів понад 10 метрів і десять скріплених між собою машин майже 30 метрів.

IFSA World Championship[30]
Попередник:
Жидрунас Савіцкас 		Василь Вірастюк
(2007) 		Наступник:
Найсильніша людина світу[31]
Попередник:
Маріуш Пудзяновскі
(2003) 		Василь Вірастюк
(2004) 		Наступник:
Маріуш Пудзяновскі
(2005)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Мультсеріали, телефільми, дубляж

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2009 ф Як козаки… — Коваль[32]
2016 с Пацики[33] —
2016 мф Микита Кожум'яка — Кирило Кожум'яка
2018 мф Викрадена принцеса: Руслан і Людмила — Троєщинський бандит[34]

Повнометражні художні

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2013 ф Іван Сила — Велет
2014 ф Самотній за контрактом — Едік
2018 ф Пригоди S Миколая — Кабан[35]
2019 ф Готель Едельвейс — Капітан поліції
2019 ф Поліна і таємниця кіностудії Polina and the mystery of a film studio Вікінг[36]
2021 ф Поцілунок на мільйон — [37]
TBA ф Краща партія[38] — Капітан
TBA ф Пограбування по-українськи — TBA

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Василь Вірастюк одружився з фармацевтом Інною. gazeta.ua. 28 вересня 2007. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  2. ↑ Шевченко, Тарас (22 квітня 2023). Василь Вірастюк: біографія відомого стронгмена. Час ДІй. Процитовано 7 липня 2023.
  3. ↑ Український богатир Василь Вірастюк став прикордонником (фото). ukranews.com. Українські новини. 9 листопада 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  4. ↑ «Це була пропозиція президента»: Вірастюк розповів, чому вирішив піти в політику. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  5. ↑ З’їзд партії "СН" висунув спортсмена Вірастюка кандидатом в нардепи на Івано-Франківщині. УНІАН (ua) . Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  6. ↑ В "Слузі народу" пояснили, чому висунули Вірастюка кандидатом на довибори до ВР. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 11 лютого 2021.
  7. ↑ Маруся Звіробій балотуватиметься в парламент від партії «Європейська солідарність» [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.], 11 грудня 2020 року
  8. ↑ МАРУСЯ ЗВІРОБІЙ ПОДАЛА ДОКУМЕНТИ В ЦВК НА ДОВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ [Архівовано 19 лютого 2021 у Wayback Machine.], 5 канал, 09.02.2021
  9. ↑ Довибори на Прикарпатті: боротьба за кожен голос. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  10. ↑ Кошулинський вимагає оголосити перевибори на Прикарпатті. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  11. ↑ «Європейська солідарність» вимагає провести повторні вибори у 87-му окрузі на Івано-Франківщині. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  12. ↑ Поліція розпочала 17 проваджень на окрузі, де перемагає Вірастюк. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  13. ↑ а б ЦВК визнала Вірастюка переможцем виборів у 87-му окрузі. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  14. ↑ «Опора» вимагає від СБУ та Нацполіції розслідувати всі порушення при підрахунку голосів на 87-му окрузі. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  15. ↑ Сайт ЦВК повідомив про перемогу Вірастюка на виборах в окрузі №87. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  16. ↑ Вірастюк переміг на довиборах у Раду, - ЦВК. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  17. ↑ ЦВК визнала Вірастюка переможцем на довиборах в Раду по 87 округу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
  18. ↑ Верховний суд скасував протокол ЦВК, за яким на 87-му окрузі переміг Вірастюк. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  19. ↑ ЦВК визнала Вірастюка обраним депутатом Верховної Ради. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  20. ↑ ЦВК склала новий протокол щодо виборів на 87 окрузі і визнала Вірастюка обраним нардепом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  21. ↑ ЦВК відреагувала на нове рішення суду про скасування постанови щодо визнання Вірастюка депутатом. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  22. ↑ ВС скасував постанову ЦВК про обрання Вірастюка нардепом. У комісії відреагували. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  23. ↑ Суд визнав законним обрання Вірастюка нардепом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  24. ↑ Велика палата ВС визнала законним обрання Вірастюка народним депутатом. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  25. ↑ Як прикарпатець Василь Вірастюк став народним депутатом. yes-frankivsk.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  26. ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 року № 2485-IX «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання"»
  27. ↑ Василь Вірастюк після 15 років шлюбу зі скандалом розлучається з дружиною. РБК-Украина (укр.). Процитовано 2 жовтня 2023.
  28. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Параметри та спортивні показники Василя Вірастюка. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 жовтня 2011.
  29. ↑ Спортивні результати Василя Вірастюка [Архівовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.] на сайті IAAF.
  30. ↑ IFSA — Міжнародна федерація найсильніших атлетів
  31. ↑ World's Strongest Man — Чемпіонат «Найсильніша людина світу»
  32. ↑ "ЗА ЧАЙ.COM": найсильніша людина світу Василь Вірастюк в ефірі "5 каналу". 5.ua. 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  33. ↑ Кравець, Вірастюк і Дядя Жора побували на прем'єрі серіалу «Пацики». gazeta.ua. 25 листопада 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  34. ↑ Творці українського мультфільму «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» оголосили склад зіркових акторів дубляжу. Film.ua. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  35. ↑ "Груднева казка": в Україні знімуть кіно про Святого Миколая. unn.com.ua. 29 листопада 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  36. ↑ Василь Вірастюк знімається у найдорожчому українському фентезі «Поліна». Репортер. 1 грудня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 31 січня 2018.
  37. ↑ Поцілунок на мільйон. Почалися зйомки романтичної комедії із зіркою серіалу Школа. nv.ua. 2020-09-08. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
  38. ↑ Фільм, який знімали у старовинному замку Тернопільщини, і досі не вийшов на екрани. Терноград. Жовтень 2016. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 січня 2018.
  39. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

Посилання

[ред. | ред. код]