ГЕС Maithon | |
---|---|
![]() | |
23°47′07″ пн. ш. 86°48′45″ сх. д. / 23.7853154° пн. ш. 86.8124306° сх. д. | |
Країна | ![]() |
Адмінодиниця | Дханбад[d] ![]() |
Стан | діюча |
Річка | Баракар |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1957 – 1958 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 63,2 МВт |
Середнє річне виробництво | 188 млн кВт·год |
Тип ГЕС | пригреблева |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 Neyrpic |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Siemens |
Потужність гідроагрегатів | 2х20 + 1х23,2 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна / бетонна |
Висота греблі | 56 м |
Довжина греблі | 4426 м |
Власник | Damodar Valley Corporation |
Мапа | |
![]() | |
![]() ![]() |
ГЕС Maithon – гідроелектростанція на сході Індії у штаті Джхаркханд. Використовує ресурс із річки Баракар, лівої притоки Дамодару (дренує північно-східну частину плато Чхота-Нагпур та впадає праворуч в естуарій західного рукаву дельти Гангу Хуґлі трохи південніше за Колкату).
В межах проекту річку перекрили комбінованою земляною та бетонною греблею висотою 56 метрів та довжиною 4426 метрів, яка потребувала 3,5 млн м3 ґрунту та 243 тис м3 бетону. Вона утримує водосховище з площею поверхні 107 км2 та об’ємом 1,09 млрд м3 (корисний об’єм 0,8 млрд м3).[1][2]
Пригреблевий машинний зал, споруджений у підземному виконанні, обладнали трьома турбінами типу Френсіс – двома потужністю по 20 МВт та однією з показником 23,2 МВт, які забезпечують виробництво 188 млн кВт-год електроенергії на рік.[3][4]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |