ГУЛАГ. Павутина Великого терору | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Gulag: A History англ. Gulag: A History of the Soviet Camps | ||||
Жанр | есей і нон-фікшн[d][1][2] | |||
Тема | ГУЛАГ | |||
Автор | Енн Епплбом | |||
Мова | англійська[3] | |||
Опубліковано | 2003 | |||
Країна | США | |||
Видавництво | Doubleday | |||
Сторінок | 720 | |||
Нагороди | ||||
| ||||
«ГУЛАГ. Павутина Великого терору» (ГУЛАГ) (англ. Gulag: A History) — документальне дослідження журналістки та письменниці Енн Епплбом, присвячене політичним репресіям у СРСР у XX столітті та системі таборів ГУЛАГу, вперше опубліковане у 2003. Книга здобула престижні літературні премії, у тому числі Пулітцерівську премію за нехудожню літературу в 2004, та номінацію на щорічну нагороду Національного товариства книжкових критиків США[4].
При написанні книги Енн Епплбаум використовувала архівні документи, наукові дослідження радянських, російських та зарубіжних істориків, спогади та мемуари ув'язнених та працівників репресивної системи. Дослідження охоплює період політичних репресій з 1917 і до останніх років існування СРСР. Серед іншого, у книзі розглядаються різні кількісні оцінки людей, які постраждали від політичних репресій і пройшли через систему концтаборів. За оцінкою самої Енн Епплбаум за всі роки існування СРСР 28,7 мільйона осіб, тим чи іншим чином зазнали політичних репресій[5].
Книга «ГУЛАГ» була першою широко відомою публікацією Епплбаум, за нею пішли «Залізна завіса: розгром Східної Європи, 1944—1956», опублікована у 2012, та «Червоний голод» у 2017. «ГУЛАГ» приніс їй Пулітцерівську премію за документальну літературу в 2004[6].
Хоча Епплбаум народилася у Вашингтоні, округ Колумбія, її предки іммігрували до США з Білорусі[7]. У своїй книзі «Між Сходом і Заходом» вона описує вивчення міграційного шляху її сім'ї в США, як у ранньому віці вона була здивована тим, що пов'язана з Білоруссю[7]. Будучи студенткою університету, вона провела літо 1985 в Ленінграді і вважає, що ця поїздка сформувала її нинішні погляди на світ[8].
Книга є збіркою свідчень з перших рук про те, що відбувалося в ГУЛАГу. Авторка зазначає роль Олександра Солженіцина, який разом із незліченною безліччю інших авторів дозволив «заглянути під поверхню повсякденного жаху і відкрити глибші істини про стан людини»[9].
Російською мовою книга вперше видана у 2006 під назвою «ГУЛАГ. Павутина Великого терору» у видавництві Московської школи політичних досліджень[10]. У перевиданні 2015[11] видавництва Corpus назва була скорочена до ГУЛАГ[12].
У 2004 удостоїлася Пулітцерівської премії за нехудожню літературу[13].
{{cite book}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)