Габріел Бузанелло

Ф
Габріел Бузанелло
Габріел Бузанелло
Габріел Бузанелло
Особисті дані
Повне ім'я Габріел Дал Туе Бузанелло
Народження 29 жовтня 1998(1998-10-29) (26 років)
  Федеріку-Вестфален, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія
Зріст 179 см
Вага 75 кг
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Швеція «Мальме»
Номер 25
Юнацькі клуби
2015—2016
2016—2018 		Бразилія «Уніау Фредерікенсі»
Бразилія «Шапекоенсе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2015—2016 Бразилія «Уніау Фредерікенсі» 22 (0)
2017—н.ч. Бразилія «Шапекоенсе» 52 (4)
2019 → Бразилія «Уніау Фредерікенсі» 12 (1)
2019 → Бразилія «Ерсіліу Луж» 0 (0)
2019—2020 → Бразилія «Пелотас» 2 (0)
2022 → Бразилія «Жувентуде» 4 (0)
2022 → Україна «Дніпро-1» 8 (0)
2023—н.ч. Швеція «Мальме» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 січня 2023.

Габріел Дал Туе Бузанелло або просто Бузанелло (порт.-браз. Gabriel Dal Toé Busanello / Busanello; нар. 29 жовтня 1998, Федеріку-Вестфален, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія) — бразильський футболіст, лівий захисник клубу «Мальме».

Життєпис

[ред. | ред. код]

«Уніау Фредерікенсі»

[ред. | ред. код]

Народився та виріс у районі Кастеліньо, міста Федеріку-Вестфален (штат Ріу-Гранді-ду-Сул). Футболом розпочав займатися в місцевому клубі «Греміу Еспортіву», за який вболівав його батько та дідусь[1][2].

Після виступів за юнацькі команду клубу Габріел Бузанелло розкрився в повній мірі 2015 року в Уніау Фредерікенсе. У команді був одним з провідних гравців, яка під керівництвом Марселу Караньяту виграла Кубок Валміра Луружа 2015[3][4][5].

За Бузанелло почали стежити декілька скаутів з різних команд у матчах Серії A2 Ліги Гаушу 2016[5][6]. У складі «Уніау Фредерікенсі» загалом провів 28 матчів.

«Шапекоенсе»

[ред. | ред. код]

Завдяки вдалим виступам за «Уніау Фредерікенсі», на Габріеля звернули увагу деякі бразильські клуби, у тому числі й «Флуміненсе», «Фігейренсе», «Атлетіку Паранаенсі» та «Палмейрас». Але юний талант 2016 року обрав «Шапекоенсе», де спочатку виступав за молодіжну команду (U-20)[4][6]. На початку 2017 року напередодні старту команди в Лізі Катаріненсе головний тренер «Шапе» Вагнер Мансіні перевів Бузанелло до першої команди[5][7].

Дебютував за «Шапекоенсе» 9 лютого 2017 року в стартовому складі програного (0:2) виїзного поєдинку Прімейра-Ліги проти «Крузейро». Вище вказаний матч так і залишився єдиним для захисника під час його першого періоду перебування в клубі з Санта-Катаріни[8][9].

Повернення в «Уніау Фредерікенсі»

[ред. | ред. код]

16 січня 2019 року стало відомо, що Бузанелло повернеться в «Уніау Фредерікенсі» на правах оренди[10]. Дебютував за команду після свого повернення 20 лютого 2019 року в програному (0:1) поєдинку Серії A2 Ліги Гаушу проти «Пассо-Фундо»[11]. 14 березня 2019 року відзначився першим голом за «Уніау», в переможному (2:1) виїзному поєдинку проти «Тупі»[12].

Під час свого другого періоду перебування в «Уніау Фредерікенсі» Габріел Бузанелло провів 12 матчів та відзначився одним голом, а його команда вибула за підсумками першого етапу Серії A2 Ліги Гаушу 2019 року.

«Ерсіліу Луж»

[ред. | ред. код]

2 травня 2019 року відданий в оренду «Ерсіліу Лужу», який виступав у бразильській Серії D 2019 року (четвертий дивізіон чемпіонату Бразилії)[13].

«Пелотас»

[ред. | ред. код]

15 липня 2019 року перейшов в оренду до «Пелотаса»[14][15]. Дебютував за нову команду 17 серпня в переможному (3:0) поєдинку Кубку Гаушу проти «12 Ораша»[16]. Першим голом за команду зі штату Ріу-Гранді-ду-Сул відзначився 23 жовтня 2019 року в переможному поєдинку проти «Круж Альти», в якому встановив остаточний рахунок 4:0[17][18].

Загалом у команді провів 16 матчів та відзначився одним голом. Виступав за команду у Кубку Гаушу 2019, в матчах якого виходив здебільшого у стартовому складі, та Суперкубку Гаушу 2020[19].

Повернення в «Шапекоенсе»

[ред. | ред. код]

8 травня 2020 року повернувся до «Шапекоенсе»[20]. Вперше після повернення зіграв 6 вересня 2020 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку Серії B проти «Аваї», в якому вийшов у стартовому складі[21][22]. 18 вересня відзначився першим голом за «Шапекоенсе», у нічийному (1:1) виїзному матчі проти «Наутіко»[23][24].

Після захворювання Алана Рашела на COVID-19 декілька разів потрапляв до стартового складу та своїм прогресом завоював довіру тренерського штабу[25]. Успішна гра Габріеля спонукали «Шапекоенсе» розпочати переговори про продовження контракту, угода була укладена 11 листопада 2020 року, за яким Бузанелло повинен був залишатися в команді до грудня 2022 року. Окрім продовження контракту, який раніше діяв до вересня 2021 року, «Шапекоенсе» прописав відступні за перехід захисника у розмірі 40 мільйонів реалів. Причина такого вчинку полягає в тому, щоб уникнути втрати гравця без фінансової компенсації, особливо у вирішальний момент[26][27][28].

«Дніпро-1»

[ред. | ред. код]

9 лютого 2022 року його віддали оренду до кінця календарного року з правом викупу в «Дніпро-1»[29].

Стиль гри

[ред. | ред. код]

Габріел Бузанелло – лівий захисник, виділяється своєю фізичною силою, потужним ударом і легкістю в атаках[26]. Виділяється як виконавець штрафних ударів, забив більшість своїх м'ячів саме зі штрафних ударів. Також може зіграти попереду, як лівий півзахисник, за схемою 3-4-3 з крайніми захисниками в півзахисті[30][31][32].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Станом на 25 жовтня 2021
Клуб Сезон Ліга Кубок штату Кубок Континентальні Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Уніау Фредерікенсі» 2015 Ліга Гаушу — 0 0 — — 6[a] 0 6 0
2016 Серія A2 Ліги Гаушу — 22 0 — — — 22 0
Загалом — 22 0 — — 6 0 28 0
«Шапекоенсе» 2017 Серія A 0 0 0 0 0 0 — 1[b] 0 1 0
2020 Серія B 16 2 — 0 0 — — 16 2
2021 Серія A 20 1 16 1 2 0 — — 38 2
Загалом 36 3 16 1 2 0 — 1 0 55 4
«Уніау Фредерікенсі» (оренда) 2019 Серія A2 Ліги Гаушу — 12 1 — — — 12 1
«Ерсіліу Луж» (оренда) 2019 Серія D 0 0 — — — — 0 0
«Пелотас» (оренда) 2019 Ліга Гаушу — 0 0 — — 14[c] 1 14 1
2020 Серія D 0 0 2 0 — — 0 0 2 0
Загалом 0 0 2 0 — — 14 1 16 1
Усього за кар'єру 36 3 52 2 2 0 0 0 21 1 111 6
  1. ↑ Матчі(і) в Кубку Серрани
  2. ↑ Матч(і) в Прімейра-Лізі
  3. ↑ Матч(і) в Кубку Гаушу

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Уніау Фредерікенсі»
  • Кубок Серрана
    • Володар (1): 2015
«Шапекоенсе»
  • Бразилія Серія B Бразилії
    • Чемпіон (1): 2020
«Пелотас»
  • Кубок Гаушу
    • Володар (1): 2019
  • Суперкубок Гаушу
    • Володар (1): 2020
«Мальме»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Uma justa e bela homenagem. Folha do Noroeste. 12 de julho de 2018. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  2. ↑ As guardiãs de sonhos: conheça a história das mães de Pedro Perotti e Gabriel Busanello. O Alto Uruguai. 10 de maio de 2021. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
  3. ↑ Elenco apresentado. Folha do Noroeste. 1 de julho de 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  4. ↑ а б O garoto de Castelinho. Folha do Noroeste. 2 de setembro de 2016. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  5. ↑ а б в Formado no União Frederiquense, Gabriel Busanello será aproveitado no time principal da Chapecoense. Blog do Macagnan. 16 de dezembro de 2016. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  6. ↑ а б Gabriel Busanello, atleta formado na categoria de base do União Frederiquense, vai para a Chapecoense. União Frederiquense de Futebol. 7 de setembro de 2016. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  7. ↑ Depois de cogitar reservas, Mancini relaciona equipe principal para viagem. Globo Esporte. 24 de fevereiro de 2017. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 10 лютого 2022.
  8. ↑ Ábila marca mais dois, e Cruzeiro bate a Chapecoense na Primeira Liga. Globo Esporte. 9 de fevereiro de 2017. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
  9. ↑ Com dois gols de Ábila, Cruzeiro vence Chapecoense e se classifica na Primeira Liga. Superesportes. 9 de fevereiro de 2017. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  10. ↑ União Frederiquense anuncia dois reforços emprestados pela Chapecoense. Rádio Comunitária FM. 16 de janeiro de 2019. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
  11. ↑ Passo Fundo 1-0 União Frederiquense. oGol. 16 de janeiro de 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  12. ↑ Tupi perde para o União pela Divisão de Acesso. Rádio Alto Uruguai. 15 de março de 2019. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  13. ↑ Série D: Hercílio Luz anuncia ex-lateral da Chapecoense e ex-atacante do Joseense. Futebol Interior. 2 de maio de 2019.
  14. ↑ Pelotas anuncia mais cinco atletas para a Copa Seu Verardi. Rede Esportiva. 15 de julho de 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  15. ↑ BUSANELLO : Da Chapecoense para defender o Pelotas. Diário da Manhã. 2 de agosto de 2019. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  16. ↑ 12 Horas 0-3 Pelotas. oGol. 17 de agosto de 2019. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  17. ↑ Pelotas 4-0 SER Cruz Alta. oGol. 23 de outubro de 2019. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  18. ↑ Pelotas goleia o Cruz Alta e pega o São Borja nas quartas de final. Rede Esportiva. 23 de outubro de 2019. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  19. ↑ “Agradeço a tudo que o Pelotas me proporcionou”. Rádio Universidade. 20 de abril de 2020.
  20. ↑ Luiz Otávio e Busanello voltam de empréstimo e participam dos treinos individuais da Chape. DiChapecó. 8 de maio de 2020. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  21. ↑ Chapecoense vence o Avaí, segue invicta na Arena Condá e vira vice-líder da Série B. Globo Esporte. 6 de setembro de 2020. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11 лютого 2022.
  22. ↑ Chapecoense 1 x 0 Avaí - Chape ganha moral e já está na vice-liderança da Série B. Futebol Interior. 6 de setembro de 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  23. ↑ Com gol no final, Chapecoense arranca empate com Náutico e dorme no G-4. Globo Esporte. 18 de setembro de 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  24. ↑ Náutico 1 x 1 Chapecoense - Chape empata no fim e volta ao G-4 da Série B. Futebol Interior. 18 de setembro de 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  25. ↑ Após empréstimos, Busanello comemora chances na Chape e pensa em evolução. Globo Esporte. 10 de outubro de 2020.
  26. ↑ а б Chapecoense acerta renovação com Busanello e estipula multa de R$ 40 milhões. Globo Esporte. 11 de novembro de 2020. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  27. ↑ Destaque da Chape, Busanello renova o contrato com multa milionária. LANCE!. 12 de novembro de 2020. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  28. ↑ Chapecoense renova contrato de Busanello até 2023. Chapecoense. 23 de novembro de 2020. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  29. ↑ Офіційно: Дніпро-1 орендував лівого захисника Шапекоенсе Бузанелло. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  30. ↑ Escalação da Chape: manutenção do esquema com três zagueiros e Geuvânio entre os titulares. Globo Esporte. 15 de julho de 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  31. ↑ Técnico da Chape planeja manter esquema com três zagueiros para o jogo com o Cuiabá. ND+. 16 de julho de 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  32. ↑ Derlan comemora semana de treinos e manutenção de três zagueiros na Chape. Terra. 17 de julho de 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  33. ↑ Malmö FF tog 16:e cupguldet efter straffar (швед.). Шведський футбольний союз. 1 травня 2024. Процитовано 20 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]