Гагаріна Валентина Іванівна | |
---|---|
![]() | |
Ім'я при народженні | рос. Валентина Ивановна Горячева |
Народилася |
15 грудня 1935 Оренбург, РСФРР, СРСР |
Померла |
17 березня 2020[1] (84 роки) Зоряне містечко, Московська область, Росія |
Поховання | Федеральне військове меморіальне кладовищеd |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | біохімік, письменниця, мемуаристка, медична сестра, лаборантка |
Знання мов | російська |
У шлюбі з | Юрій Олексійович Гагарін |
Діти | Олена Юріївна Гагаріна і Galina Gagarinad |
Нагороди | |
Валентина Іванівна Гагаріна (в дівоцтві Горячева; (15 грудня 1935, Оренбург — 17 березня 2020, Зоряне містечко, Московська область)[2][3]) — вдова першого космонавта Юрія Гагаріна. Кавалер ордена Леніна.
В. І. Гагаріна народилася 15 грудня 1935 року в Оренбурзі[2], в сім'ї Горячевих: шеф-кухаря Івана Степановича з Оренбурга, його запрошували попрацювати в комбінаті громадського харчування ЦК партії і Варвари Семенівни з Рязанської губернії, яка була домогосподаркою, в сім'ї було 6 дітей: 3 хлопчика і 3 дівчинки, Валентина наймолодша, брати — старший Олексій і молодший Михайло — загинули на війні, середній-Іван-воював на Далекому Сході[4][5].
Закінчила Оренбурзьке медичне училище[6]. Працювала в лабораторії медичного управління Центру управління польотами[7].
27 жовтня 1957 року в Оренбурзі вийшла заміж за льотчика Юрія Гагаріна[8] . В Оренбурзі, в будинку, де жила сім'я Валентини, згодом був відкритий Музей-квартира Юрія і Валентини Гагаріних. У Гагаріних народилися дві дочки: Олена і Галина. 12 квітня 1961 року її чоловік першим в світі полетів у космос і став знаменитим на весь світ. Слава торкнулась і його сім'ї, їх часто фотографували, показували по телебаченню, брали інтерв'ю, у них в гостях бували різні знамениті люди тих років: політики, космонавти, артисти, співаки. 14 квітня 1961 р вона була відображена на фото і відеокадрах, коли сиділа поруч з Юрієм Гагаріним і Микитою Хрущовим в машині (з відкритим верхом), яка їхала по вулицях Москви, оточеними радісними натовпами.[9]
27 березня 1968 року Юрій Олексійович загинув. Більше вона заміж не виходила.
У 1976 році передала в музей Юрія Гагаріна особисті речі чоловіка: парадний кітель, всі нагороди і документи, подарунки, спеціальні випуски номерів газет «Правда», «Вісті», «Червона зірка», «Радянська культура», «Літературна газета», «Московський комсомолець» від 12-13 квітня 1961 року[10].
Брала участь у заходах, присвячених першому космонавту, зустрічалася з першими людьми країни.
У 1981 році Валентина Іванівна написала першу книгу в пам'ять про Гагаріна «108 хвилин і все життя»[11]. Неодноразово видавалися спогади В. І. Гагаріної.
Жила в Зоряному містечку в Щелковському районі Московської області, у квартирі, яку отримав Гагарін в лютому 1968 року (загинув у березні), з вікон квартири на 4 поверсі видно пам'ятник Гагаріну. У неї жив великий папуга ара, якого завів Юрій Гагарін, дружила і спілкувалася з Валентиною Терешковою[12].
Померла 17 березня 2020 року. Похована 20 березня на Федеральному військовому меморіальному кладовищі в Митищах[13].
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|