село Галицинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Тер. громада | Новогродівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160170030017951 |
Облікова картка | Галицинівка |
Основні дані | |
Засноване | 1888 |
Населення | 100 |
Поштовий індекс | 85620 |
Телефонний код | +380 6278 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°6′2″ пн. ш. 37°26′45″ сх. д. / 48.10056° пн. ш. 37.44583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
133 м |
Водойми | р. Вовча |
Відстань до обласного центру |
36,2 км |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Желанна |
Відстань до залізничної станції |
15,6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 85620, с. Галицинівка, вул. Середи, 1а |
Сільський голова | Кравченко Сергій Миколайович |
Карта | |
Мапа | |
Галици́нівка — село Новогродівської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.
Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом місцевого значення. Територія села межує з землями с. Мемрик Покровського району Донецької області.
У селі мешкає 1111 осіб.
Мало назви Олександерґоф, Олександрівка.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 615 осіб (309 чоловічої статі та 306 — жіночої), налічувалось 58 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Голицинівської волості мешкало 804 особи, налічувалось 123 дворових господарства, існували православна церква й школа[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1137 осіб (574 чоловічої статі та 563 — жіночої), з яких 1062 — православної віри[3].
У 1908 році в селі мешкало 1499 осіб (749 чоловічої статі та 750 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарства[4].
Менонітська колонія заснована 1888 р. вихідцями з молочанських колоній. Менонітська община Мемрик.[5]
Див. також: Шахти Галицинівки
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1164 особи, з яких 521 чоловік та 643 жінки.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1111 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 73,18 % |
російська | 26,73 % |
грецька | 0,09 % |
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |