Гасан Ібрагім

Гасан Ібрагім
араб. حسن إبراهيم‎
Прапор
Прапор
 Віцепрезидент Об'єднаної Арабської Республіки
17 лютого 1964 — 27 січня 1966
Президент: Ґамаль Абдель Насер
Попередник: Анвар Садат
Наступник: Закарія Могі ед-Дін
 
Народження: 1917
Олександрія
Смерть: 1 лютого 1990(1990-02-01)
Каїр, Єгипет
Країна: Єгипет
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Партія: АСС
Нагороди:
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)

Гасан Ібрагім (араб. حسن إبراهيم‎, англ. Hassan Ibrahim; нар. 1917, Олександрія, Султанат Єгипет — пом. 1990, Каїр, Арабська Республіка Єгипет) — єгипетський політичний та військовий діяч, член «Руху вільних офіцерів», один з лідерів Липневої революції 1952 року, член Ради революційного командування Єгипту, віцепрезидент Об'єднаної Арабської Республіки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Гасан Ібрагім народився 1917 року в Олександрії[1]. У 1929 році закінчив Військовий коледж та Академію повітряних сил у 1940 році1917. У 1944-1945 роках належав до організації «Брати мусульмани»[2][3].

Гасан Ібрагім (сидить у нижньому ряду, крайній ліворуч) серед членів «Руху вільних офіцерів». 1952

Він брав участь в Палестинській війні, був капітаном ВПС, командиром ескадрильї. Він був один з засновників підпільної організації «Рух вільних офіцерів» у 1949 році[2][3].

Після перемоги Липневої революції 1952 року, 23 липня 1952 року, увійшов до Ради революційного командування Єгипту.

У 1954 році був членом військового трибуналу. Цього ж року призначений міністром у справах президента[4]. У 1956 році призначений очільником Єгипетського економічного агентства.

У 1962 році Гасан Ібрагім став членом виконавчого комітету Арабського соціалістичного союзу.

З 17 лютого 1964 по 27 січня 1966 року був віцепрезидентом Об'єднаної Арабської Республіки

Гасан Ібрагім не підтримував націоналізацію та соціалістичний курс яку проводив президент Насер, тому він у 1966 році пішов з усіх займаних посад та залишив політику[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б All the revolution's men. Al Ahram Weekly. 595. 18–25 July 2002. Архів оригіналу за 30 April 2012.
  2. ↑ а б Mohammed Zahid (15 квітня 2012). The Muslim Brotherhood and Egypt's Succession Crisis: The Politics of Liberalisation and Reform in the Middle East. I.B.Tauris. с. 76–. ISBN 978-1-78076-217-3. Процитовано 31 січня 2013.
  3. ↑ а б Hazem Kandil (13 листопада 2012). Soldiers, Spies and Statesmen: Egypt's Road to Revolt. Verso Books. с. 37. ISBN 978-1-84467-961-4. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 31 січня 2013.
  4. ↑ Bidwell (12 жовтня 2012). Dictionary Of Modern Arab Histor. Routledge. с. 150. ISBN 978-1-136-16298-5. Процитовано 31 січня 2013.
Єгипетський політик Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Єгипту.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.