Гаспар де Со
| Гаспар де Со | |
|---|---|
| фр. Gaspard de Saulx | |
_-_MV_980.jpg) | |
| Народився | 1509 Діжон |
| Помер | 1573 замок Сюллі |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | середньофранцузька[1] |
| Учасник | Італійські війни |
| Титул | граф |
| Військове звання | маршал, адмірал |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Жан де Со |
| Мати | Маргарита де Таванн |
| Діти | 2 сини |
| Нагороди | |
 | |
Гаспар де Со (*Gaspard de Saulx, 1509 —†1573) — французький аристократ, політичний та військовий діяч часів Релігійних війн.
Походив з аристократичної бургундської родини. Народився у березні 1509 року у сім'ї Жана де Сона, сеньойра Орена, графа де Со, та Маргарити де Таванн. Завдяки дядькові по материнській лінії Гаспар зміг у 1522 році потрапити до двору короля Франциска I. Останній надав Гаспару де Со право йменуватися також і Таванн на честь свого дядьки та королівського улюблинця.
У 1525 році брав участь у битві під Павією, де потрапив у полон. У 1536 році у складі військ Блеза Монлюка боровся із вторгнення до Провансу імператорської армії на чолі із Карлом V. Згодом був серед захисників міста Теруан, у 1544 році брав участь у захоплені фортець Дамвіль, Івой, Люксембург. Того ж року відзначився у битвах при Черезоле в Італії та Булоні, на півдні Франції.
У 1552 році очолював окремі війська, що брали участь у захопленні єпископств Туль, Верден, Мец. За свою звитягу у битві при Ренті у 1554 році король Генріх II надає Таванові орден Святого Михайла. У 1556 році Гаспар де Со-Таванн один з оборонців Риму від іспанської армії. У 1558 році брав участь у захоплені міст Тьйонвіля та Кале. Того ж року стає генерал-лейтенантом Бургундії. На цій посаді Гаспар перебував до 1570 року.
З початком релігійних війн у Франції гаспар де Со стає одним із запеклиших ворогів гугенотів. У 1562 році призначається також губернатором області Ліоне. Під час свого губернаторства створює Братство Святого Духа Бургундії, яке було спрямоване проти розповсюдження впливу протестантизму. у 1569 році відзначився у битвах проти гугенотів при Жарнаці та Монкотурі.
28 листопада 1570 році отримує звання маршала. Того ж року Катерина Медічі призначає Таванна наставником Генріха Анжуйського, майбутнього короля Генріха III. У 1572 році виступив один з ініціаторів знищення лідерів гугенотів у Варфоломійську ніч. У жовтні того ж року призначається губернатором Провансу й адміралом Франції і морів Леванта. Втім у червні 1573 року раптово помер у замку Сюллі.
- Гійом (1553–1633), генерал-лейтенант Бургундії
- Жан (1555–1630), віконт де Таванн
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Forster, Robert. House of Saulx-Tavanes: Versailles and Burgundy, 1700–1830. ISBN 0-8018-1247-X. Johns Hopkins University Press, 1994.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаспар де Со |