Герберт Рікгофф

Герберт Рікгофф
нім. Herbert Joachim Rieckhoff
Народився25 грудня 1898(1898-12-25)[1]
Берлін, Німецький Райх
Помер30 листопада 1948(1948-11-30) (49 років)
Есслінген-ам-Неккар, Штутгарт, Баден-Вюртемберг
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна[1]
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Авіаційна планка бомбардувальника в золоті
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Герберт Йоахім Рікгофф (нім. Herbert Joachim Rieckhoff; 25 грудня 1898, Берлін30 листопада 1948, Есслінген) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни 11 січня 1915 року вступив в морську піхоту. З листопада 1915 року служив в піхоті, 15 травня 1916 і 17 лютого 1917 року важко поранений. З листопада 1917 по березень 1918 року пройшов підготовку льотчика-спостерігача в 12-му запасному авіазагоні. Після демобілізації 12 серпня 1920 року вступив на службу в поліцію, командир взводу. З 1 червня 1926 року — радник, потім начальник відділу в управлінні поліції Тюрингії і тюринзькому Міністерстві економіки, з 1 січня 1934 року — старший урядовий радник і начальник відділу повітряного флоту Тюринзького Міністерства економіки. 1 червня 1934 року переведений в люфтваффе і призначений начальником відділу комерційної льотної школи. З 1 квітня 1937 року — командир ескадрильї в Шверіні. 1 квітня 1938 року переведений в штаб 2-го авіаційного командування (з 1 лютого 1939 року — 2-й повітряний флот) і 26 серпня 1939 року очолив оперативний відділ. З 17 серпня 1940 року — командир 30-ї, з 21 жовтня 1940 року — 2-ї бомбардувальної ескадри. Учасник Французької і Балканської кампаній. 13 жовтня 1941 року призначений начальником штабу 1-го повітряного флоту. Учасник Німецько-радянської війни. 23 лютого 1943 року призначений авіаційним командиром 1. З 19 січня 1944 року — начальник Академії люфтваффе в Берліні-Гатові. З 21 вересня 1944 року — начальник 5-ї авіаційної області (зі штаб-квартирою в Штутгарті). 2 квітня 1945 року переведений в резерв. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. 5 березня 1948 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena, 2. Auflage 2007, ISBN 978-3-938845-17-2
  • URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.
  1. а б Nuremberg Trials Project — 2016.