Гринфельд Надія Євгенівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грінфельд.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кенигшац.
Гринфельд Надія Євгенівна
Народилася18 грудня 1887(1887-12-18)
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла1918
Бендери
Країна Російська імперія
 Молдовська Демократична Республіка
Діяльністьполітична діячка
ПосадаЧлен Парламенту Молдовиd
ПартіяБунд

Надія Євгенівна Гринфельд (уроджена Кенигшац; 1887, Кишинів — ?) — бессарабський політик, одна з двох жінок-депутатів «Сфатул Церій» (1917—1918).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в родині присяжного повіреного Євгена Семеновича (Самойловича) Кенигшаца (1861, Бєльці — 1939, Кишинів)[2] і Ольги Вільгельмівни (Василівни) Бернштейн (з потомствених лікарських династій; дід — Самуїл Ісаакович Кенигшац — був міським лікарем Бельц; інший дід — Вільгельм Вікентійович Бернштейн — був лікарем в Кишиневі та колезьким радником).[3][4][5] Її бабуся — Марія Григорівна Кенигшац (уроджена Коган) — була літератором і співробітницею газети «Тижнева хроніка „Сходу“» (1882—1883); друкувалася також у «Світанку»[6][7][8].

У 1903 році стала членом кишинівського відділення Бунду, пізніше — членом РСДРП.[9][10][11] Була активна в меншовицьких організацій в Одесі, Києві і Санкт-Петербурзі (згодом у Петрограді і Кронштадті).[12][13][14]

Як член «Сфатул Церій» займала політичну позицію, протилежну Олені Алістар (другої жінки-депутата цього органу).[15][16] Ратувала за незалежність Бессарабії від Румунського королівства в перехідний період з подальшим приєднанням до Росії.[17][18] 2 грудня 1917 року «Сфатул Церій» проголосив створення Молдавської Народної Республіки.[19]

Надія Гринфельд (як і її батько) є однією з основних персонажів п'єси і романа Семена Рєзніка «Кривава карусель» (під ім'ям Фріда Кенигшац, курсистка, 25 років).[20]

Родина

[ред. | ред. код]

Її батько, Євген Семенович  Кенигшац, в 1917—1918 роках був гласним Кишинівської міської Думи, членом «Сфатул Церій» і помічником комісара Тимчасового уряду у місті.[21] Мати, Ольга Вільгельмівна Кенигшац, була керуючою денним дитячим притулком.[22]

  • Чоловік — присяжний повірений Петро Ісакович Гринфельд (1877 — після 1939), соціал-демократ, у 1900—1907 роках брав участь у діяльності Бунду в Кишиневі, Одесі, Києві, в 1904 році був делегований на Бернську конференцію Бунда, а в 1917 році був висунутий кандидатом у депутати Установчих Зборів за списками РСДРП(о).[23]
    • Син — Лев Петрович Гринфельд (1908—?).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ "Grinfeld, Nadejda E", in Iurie Colesnic, Sfatul Tarii: Enciclopedie (Chisinau: Editura Museum 1998), p. 173.
  2. ↑ У записах про народження кишинівського міського рабина записаний як Ізраїль-Євген Самойлович Кенигшац.
  3. ↑ Jews involved in public life of Bessarabia, from books of Annual 1862, 1872, 1875 and 1893 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]: Доктор медицини Самуїл Ісаакович Кенигшац був також дійсним членом Бессарабського статистичного комітету.
  4. ↑ Князь Сергій Урусов «Записки губернатора». Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
  5. ↑ Letter from S. Ghelman to Mr. M. Meyerson (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
  6. ↑ Словник псевдонімів російських письменників, вчених і громадських діячів. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 29 березня 2019.
  7. ↑ Марія Кенигшац. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
  8. ↑ Літопис 10. Випуск 6. У 2 частинах. Частина 1. 1880—1884 [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] Збереглася її листування з В. С. Аксакових.
  9. ↑ The Tribe of Dina. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
  10. ↑ Rebekka Denz «Bundistinnen». Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
  11. ↑ Вперёд, в прошлое!. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
  12. ↑ Василе Дива «Спаплюжена свобода». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2019.
  13. ↑ Гринфельд Надія Євгенівна. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 29 березня 2019.
  14. ↑ Modern Jewish History: Bundist Counterculture In Interwar Poland. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
  15. ↑ Володимир Анікін «Лютий 17-го року і бессарабське єврейство» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2019.
  16. ↑ În Basarabia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
  17. ↑ Прогулки по Кишинёву. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2019.
  18. ↑ Так починалася «уніря». Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
  19. ↑ Нашествие румынских армий. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
  20. ↑ С. Е. Резнік «Кривава карусель». Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
  21. ↑ З протоколу допиту свідка Євгена Кенигшаца, 45 років, кандидата права. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
  22. ↑ Королівське скарб[недоступне посилання з Июнь 2018]
  23. ↑ Російські соціалісти й анархісти. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
Молдова Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Молдови.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.