Гудзенко Семен Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гудзенко.

Гудзенко Семен Петрович
Народився	5 березня 1922(1922-03-05)[1]  Київ, Українська СРР
Помер	12 лютого 1953(1953-02-12)[1] (30 років)  Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	поет, журналіст, військовий кореспондент
Alma mater	Московський інститут філософії, літератури, історії
Мова творів	російська
Членство	СП СРСР
У шлюбі з	Жадова Лариса Олексіївна^d
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Семе́н Петро́вич Гудзе́нко (нар. 5 березня 1922(19220305), Київ — пом. 12 лютого 1953, Москва) — радянський поет воєнної генерації, романтичного напрямку.

Біографія

Меморіальна дошка Семенові Гудзенку в Києві

Народився 5 березня 1922 року в Києві в українсько-єврейській інтелігентській сім'ї інженера і вчительки. 1939 року переїхав до Москви, щоб навчатися в Московському інституті філософії і літератури. Учасник німецько-радянської війни. Друкувався з 1944 року.

Помер 1953 року від ран, отриманих на війні.

Автор збірок поезій:

• «Однополчани» (1944),
• «Курская тетрадь» (1947),
• «Закарпатские стихи» (1948) тощо.

Його вірші використано у фільмі «Хто повернеться — долюбить» (1966).

Про своє покоління

Мы не от старости умрём, — От старых ран умрём. Так разливай по кружкам ром, Трофейный рыжий ром!

Примітки

1. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 583–584. — ISBN 5-94848-245-6
   d:Track:Q124467367d:Track:Q124510026d:Track:Q4421639

Література

• Скуратівський В. Л. Гудзенко Семен Петрович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 513.
• Литературный энциклопедический словарь. — М., 1987. — С.586.
• Симонов Константин. Послесловие // Гудзенко Семён. Стихи и поэмы / Составитель и редактор Константин Симонов. — Москва: Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1956. — С. 266—267.