Гуґо Вайдель

Гуґо Вайдель
нім. Hugo Weidel
Народився13 листопада 1849(1849-11-13)[1]
Відень, Австрійська імперія
Помер7 червня 1899(1899-06-07)[1] (49 років)
Відень, Австро-Угорщина
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна Австрія
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materВіденський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
ЗакладВіденський університет
Університет природних ресурсів та наук про життяd
Аспіранти, докторантиДжакомо Чамічан
Нагороди

Гу́ґо Ва́йдель, Хуго Вайдель (нім. Hugo Weidel, 13 листопада 1849(18491113), Відень — 7 червня 1899 Відень) — австрійський хімік.

Біографія

[ред. | ред. код]

Уго Вайдель був габілітований в 1878 році у Віденському університеті з хімії. У 1886 році він був призначений в Університет природних ресурсів та прикладних наук про життя професором. З 1891 року — професор Віденського університету.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

В основному Вайдель займався дослідженнями окислення та деградації алкалоїдів, нікотинової та берберінової кислот, фенольних похідних бензену та тваринного дьогтю. Реакція Вайделя названа на його честь.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 1880 році Вейдель отримав премію Лібена.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Felix Czeike: Historisches Lexikon Wien Bd. 5. Kremayr & Scheriau: Wien, 1997
  • Nachruf in Almanach der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Band 50, Wien 1900, S. 290—293

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]