Джеймс Стенлі Гей | |
---|---|
Народився | 3 травня 1909[1] Нельсон, Ланкашир[d], Північно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство |
Помер | 27 лютого 2000[1] (90 років) |
Країна | Велика Британія Сполучене Королівство |
Діяльність | radio astronomer, фізик |
Alma mater | Манчестерський університет |
Знання мов | англійська |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Нагороди | |
Джеймс Стенлі Гей (англ. James Stanley Hey; 3 травня 1909 — 27 лютого 2000) — англійський радіоінженер, один з піонерів радіоастрономії.
Закінчив Манчестерський університет в 1930. В 1940—1952 працював в армійській групі радарних досліджень (у 1949—1952 очолював її). У 1952—1969 обіймав посаду дослідника в англійському військовому радарному відомстві.
У ході вивчення перешкод, які заважали роботі радіолокаторів, відкрив в 1942 радіовипромінювання активних областей на Сонці (повідомлення про це опубліковано в 1946). У 1946 спільно з Дж. Стюартом показав можливість спостереження і вивчення метеорів за допомогою радіолокації. У 1946 відкрив спільно з С. Парсонсом і Дж. Філіпсом перше дискретне джерело космічного радіовипромінювання. Разом з Едвардом Епплтоном виявив зв'язок іоносферних збурень з сонячними спалахами. Автор книги «Радіовсесвіт» (1975, рос. пер. 1978).
Медаль Еддінгтона Лондонського королівського астрономічного товариства (1959).