Джиммі Карратерс ![]() | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Джеймс Вільям Карратерс |
Громадянство | ![]() |
Народження | 5 липня 1929 Педдінгтон, Новий Південний Вельс, Австралія |
Смерть | 15 серпня 1990 (61 рік) Сідней, Новий Південний Вельс, Австралія |
Вагова категорія | легша вага |
Стійка | шульга |
Зріст | 168 см |
Розмах рук | 171 см |
Тренер | Білл Макконнел |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 15 серпня 1950 |
Останній бій | 18 червня 1962 |
Пояс | • Commonwealth Boxing Council Bantam • World Bantamweight Title |
Боїв | 25 |
Перемог | 21 |
Перемог нокаутом | 13 |
Поразок | 4 |
Поразок нокаутом | 1 |
Джеймс Вільям «Джиммі» Карратерс (англ. James William «Jimmy» Carruthers; 5 липня 1929 — 15 серпня 1990) — австралійський боксер.
Народився у Педдінгтоні, передмісті Сіднея, штат Новий Південний Вельс. Був п'ятим із восьми дітей у сім'ї вихідців з Англії Джона Вільяма Карратерса та його дружини Агнес Джейн, уродженої Аллісон. Навчався у державній школі «Glenmore Road» у Педдінгтоні. Одночасно відвідував заняття боксом у клубі «Woolloomooloo Rotary-Police Boys’ Club».
У 1947 році став чемпіоном Австралії серед любителів у легшій вазі, перемігши у фіналі Спенсера Драйвера.
На літніх Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні (Велика Британія) брав участь у змаганнях боксерів легшої ваги. Почергово переміг Фреда Дейгла (Канада) та Арнольдо Пареса (Аргентина). Травма ока, отримана під час бою з Паресом, змусила його відмовитись від чвертьфінального двобою з Тібором Чіком (Угорщина), який згодом виборов олімпійське «золото».
У професійному боксі дебютував 15 серпня 1950 року, нокаутувавши у третьому раунді Теда Фітцжеральда.
14 травня 1951 року в Сіднеї здобув титул чемпіона Австралії, перемігши за очками Еллі Беннета.
Після чотирнадцяти поспіль перемог, 11 листопада 1952 року в Йоганесбурзі (ПАР) Джиммі Карратерс зустрівся у двобої з чемпіоном світу у легшій вазі Віком Товілом. Нокаутувавши суперника вже у першому раунді, Карратерс виборов не лише пояс чемпіона світу, а ще й пояс чемпіона Британської Співдружності. У березні наступного року виграв також і бій-реванш нокаутом у 10-му раунді.
Після двох вдалих захистів свого титулу у двобоях проти Пеппі Голта (США) та Чемроена Сонгкітрата (Таїланд) Карратерс припинив виступи, віддавши чемпіонський титул.
Через сім років, у вересні 1961, повернувся в ринг, провів 6 поєдинків, у чотирьох з яких програв і в червні 1962 року остаточно припинив боксерську кар'єру.
Разом з дружиною утримував фруктовий магазин і молочний бар. Помер після тривалої боротьби з раком легенів і хворобою Паркінсона.
10 лютого 1951 року в церкві Всіх Святих Англії у Вуллагра одружився з Майрою Луїзою Гамільтон.
Подружжя виховало двох синів та двох доньок.
![]() |
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про учасника чи учасницю Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |