Тарас Романович Дутко | |||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Тарас Дутко в аеропорту «Бориспіль» після повернення з літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() ![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 27 січня 1982 (43 роки) с. Наконечне | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Країна | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Вид спорту | Футбол (7 x 7) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Спортивне звання | ![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренери | С. В. Овчаренко | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Паралімпійські ігри | XI літні Паралімпійські ігри XII літні Паралімпійські ігри XIII літні Паралімпійські ігри XIV літні Паралімпійські ігри XV літні Паралімпійські ігри | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
![]() ![]() |
Тарас Романович Дутко (нар. 27 січня 1982, с. Наконечне, Яворівський район Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, триразовий чемпіон і дворазовий срібний призер літніх Паралімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України[1].
Тарас Дутко народився 27 січня 1982 року у селі Наконечне, що на Яворівщині. У дитинстві виступав за шкільну футбольну команду і за збірну району серед школярів. Перший вчитель з футболу - Богдан Флис.
Пізніше переїхав до Кам'янець-Подільського, де тренер Віталій Барановський допоміг юнаку розвинути його талант. У першому ж для себе чемпіонаті виграв з командою Першу лігу чемпіонату України серед інвалідів. Після цього Дутка запримітили тренери збірної, за яку він виступає з 1999 року. Збирався продовжувати кар'єру у Львівському інституті фізкультури, але там йому дали зрозуміти, що він небажаний студент через стан здоров'я, а тому поїхав до Дніпропетровська[2].
Займається у секції футболу Дніпропетровського обласного центру «Інваспорт».[1]
Після завершення тріумфальної для збірної України і п'ятої для себе Паралімпіади в Ріо-де-Жанейро був удостоєний честі нести прапор України на церемонії закриття ігор.
Після повернення з Ріо-де-Жанейро від імені Палімпійської збірної України заявив, що свій успіх вони присвячують воїнам АТО.[3]
![]() |
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |