Діна Дорон

Діна Дорон
івр. דינה דורון
Діна Дорон (1964 рік)
Ім'я при народженні	івр. דינה פסקין
Народилася	1930[1]  Афула, Ізреель^[d], Північний округ, Ізраїль
Країна	Ізраїль
Діяльність	акторка, кіноакторка, акторка театру
Знання мов	іврит
Роки активності	1947 — тепер. час
У шлюбі з	Ilan Eldad^d
IMDb	ID 0233972
Медіафайли у Вікісховищі

Діна Дорон або Діна Доронн (івр. דינה דורון, справжнє ім'я Діна Пескін; нар. 1930, Афула, Ізраїль) — ізраїльська акторка театру та кіно.

Біографія

Діна Дорон (1962 рік, Борис Кармі^[en], колекція Мейтар, Національна бібліотека Ізраїлю

Дорон народилася в Афулі, Ізраїль, у родині Цвії (івр. צביה) та Емануеля Пескін (івр. עמנואל פסקין). Виросла у районі Борохов міста Ґіватаїм, навчалася у гімназії «Герцлія».

Акторську кар'єру почала на сцені театру «Габіма» з дитячих ролей у виставах: «Легенда про річку» (івр. אגדת הנהר), «Сон літньої ночі», «Четверо упертих» (івр. ארבעת העקשים), «Наше місто» (івр. העיירה שלנו) та «Весілля Фігаро» (івр. חתונת פיגארו). 1952 року знялася у фільмі «Вірне місто»^[en] режисера Юзефа Лейтеса^[en] — першому художньому фільмі англійською мовою, знятому в Ізраїлі та розповсюдженому у світі американською компанією RKO Pictures^[2].

Відразу після цього вона переїхала до Нью-Йорка, щоб вивчати акторську майстерність. Там вона отримала стипендію на навчання в Нью-Йоркській школі театрального мистецтва^[en], крім того, вона навчалася в «Акторській студії»^[en] з Лі Страсбергом і займалася в акторській студії Стелли Адлер^[en] і акторській студії Ути Гаґен. Вона отримала танцювальну підготовку в студії Марти Грем^[3].

Її дебют в американському театрі відбувся на Бродвеї в ролі Анни Франк у виставі «Щоденник Анни Франк»^[4]. Вона продовжила кар'єру кіноакторки, знімаючись в ізраїльських та французьких фільмах, наприклад, «Скляна клітка», «Пізнє заміжжя» та «Повість про кохання та темряву».

Дорон повернулася на сцену 2016 року, щоб зіграти бабусю Біллі Елліота в мюзиклі «Біллі Елліот» у комплексі «Сінема Сіті Ґелілот» в Ізраїлі. У 2017 році вона озвучила роль Мами Коко в єврейській версії цифрового анімаційного фільму «Коко» від студії Pixar. У складі акторського складу Коко вона заспівала єврейську версію пісні «Remember Me», яка отримала відзнаку як найкраща оригінальна пісня на 90-й церемонії вручення премії Оскар 2018 року. Вона отримала роль бабусі Есті в оригінальному мінісеріалі Netflix 2020 року «Неортодоксальна», прем'єра якого відбулася 26 березня 2020 року.

Творчий доробок

Протягом своєї кар'єри вона часто зображувала єврейських жінок^[5].

Театр

• «Щоденник Анни Франк» як Anne Frank (1956)
• Мюзикл «Біллі Елліот мюзикл» як бабуся Біллі Елліота (2016)

Фільмографія

• «Вірне місто» (1952) як Анна
• «Скляна клітка» (1965) як Соня
• «Сіная» (англ. Sinaia) (1966) як бедуїнка
• «Мойсей-Законодавець» (1973) як Іохаведа
• «Ісус» (1979) як свята Єлизавета
• «Нова медіа Біблія: Книга Буття» (англ. The New Media Bible: Book of Genesis) (1979) як Сара
• «Тисяча маленьких поцілунків» (1981) як Рута
• «Га-Шіґа'он га-Ґадоль» (1986) як медсестра Хава
• «Пізнє заміжжя» (2001) як Люба
• «Галілейські ескімоси» (2006) як Фанні
• «Не займайте Зохана» (2008) як місіс Двір, мати Зохана
• «Повість про кохання та темряву» (2015) як бабуся Клаузнер
• «Свята земля» (2017) як місіс Лап'єр
• «Коко» (2017) як мама Коко (озвучка, версія івритом)
• «Неортодоксальна» (2020, міні-серіал) як Буббе, бабуся Есті

• 
  «Легенда про річку» (1951 рік)
• 
  Діна Дорон як Анна Франк (1956 рік)
• 
  Діна Дорон як ніжна Ірма (1962 рік)
• 
  «Босоніж у парку» (1965)
• 
  Діна Дорон (2019 рік)

Особисте життя

Дорон вийшла заміж за кінопродюсера, режисера Ілана Елдада в 1964 році. У них двоє дітей, Дан Елдад^[en] і Рут Елдад-Сейдне (івр. רות אלדד-זיידנר).

Виноски

1. https://www.nli.org.il/he/archives/NNL_ARCHIVE_AL997011063233505171/NLI
2. At world premiere of Israeli film – Digital Collections – Brooklyn Public Library.
3. דינה דורון - הדרך הארוכה מתפקידי חתול ועכבר ועד לתפקיד מימי באימפרוביזציה (івр.) . Га-Бокер (газета). 19 грудня 1958. Процитовано 27 січня 2025.
4. Vochenblatt – Google News Archive Search. news.google.com. Процитовано 1 квітня 2020.
5. Kronish, Amy; Safirman, Costel (2003). Israeli Film: A Reference Guide (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-32144-3.