Едвард Окунь

Едвард Окунь
пол. Edward Okuń
Народився21 вересня 1872(1872-09-21)[1][2][3]
Варшава, Російська імперія
Помер17 січня 1945(1945-01-17)[1][2][3] (72 роки)
Скерневиці
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьхудожник, майстер офорту, art educator, ілюстратор
Знання мовпольська
Жанрпортрет і малярство
Автограф

Матеуш Францішек Едвард Окунь (пол. Mateusz Franciszek Edward Okuń; 21 вересня 1872, Вулька Зеженьська (неподалік від Варшави) — 17 січня 1945, Скерневиці) — польський художник, ілюстратор і масон.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1890–1891 навчався у Школі малювання Войцеха Герсона у Варшаві, в 1891–1893 роках в Академії образотворчих мистецтв у Кракові під керівництвом Ізидора Яблоньського і Яна Матейка. Він продовжував свої дослідження в Мюнхені та Парижі. У 1897 році він вирушив на навчання до школи Симона Голлоші (Simon Hollósy) в Мюнхені, також в Угорщині, де Голлоші заснував художню колонію. З 1898 року жив протягом 20 років в Римі. У той час багато подорожував по Італії. Він був одним із засновників Ложі масонства «Полонія».

Після повернення до Польщі в 1921 році він оселився у Варшаві. Він був віцеголовою Товариства заохочення мистецтв «Захента». 16 грудня 1922 він став свідком вбивства першого Президента Польщі Габріеля Нарутовича художником Елігіюшем Невядомським. У 1925 році став професором в Академії образотворчих мистецтв в ім'я Войцеха Герсона у Варшаві, в 1933–1934 був директором. Він був членом Асоціації польських художників «Штука». Разом зі своїми друзями він заснував масонську ложу «Копернік».

Під час Другої світової війни мешкав у Варшаві. Після Варшавського повстання в 1944 році переїхав до Скерневиць, де загинув у січні 1945 року на вулиці від випадкової кулі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • M. Biernacka, Okuń Edward Franciszek Mateusz, w: Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. Malarze, rzeźbiarze, graficy, t. 6, red. K. Mikocka-Rachubowa, M.Biernacka, Instytut Sztuki PAN, Warszawa 1998.
  • M. Biernacka, Literatura – symbol – natura. Twórczość Edwarda Okunia wobec Młodej Polski i symbolizmu europejskiego, Instytut Sztuki PAN, Warszawa 2004.
  • M. Wallis, 1974: Secesja. Wydanie II. Wydawnictwo Arkady, Warszawa.

Обрані твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118951351 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny

Посилання

[ред. | ред. код]