Едмунд Блаурок
| Едмунд Блаурок | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Edmund Blaurock | |||||||||||||
| Народився | 12 жовтня 1899 Нюрнберг, Середня Франконія, Баварське королівство, Німецький Райх | ||||||||||||
| Помер | 25 січня 1966 (66 років) Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німеччина | ||||||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Едмунд Блаурок (нім. Edmund Blaurock; 12 жовтня 1899, Нюрнберг — 25 січня 1966, Нюрнберг) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії. Отримав підготовку офіцера Генштабу. З 12 жовтня 1937 року — командир батареї 27-го артилерійського полку. З 15 червня 1938 по 15 лютого 1941 року — 1-й офіцер Генштабу в штабу 8-ї дивізії, з 6 березня 1941 року — 9-ї армії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 24 червня 1942 року — начальник штабу 43-го, з 1 листопада 1943 року — 28-го армійського корпусу, з 10 лютого по 1 березня 1944 року — армійської групи «Фріснер». З 3 травня по 8 липня 1944 року — командир 320-го полку 212-ї піхотної дивізії, з 15 липня 1944 року — корпусної групи «D», з 1 жовтня 1944 по 25 березня 1945 року — 56-ї піхотної дивізії, з 3 по 13 квітня 1945 року — піхотної дивізії «Ульріх фон Гуттен», з 19 квітня — 5-ї єгерської дивізії. 3 травня взятий в полон британськими військами. 17 травня 1948 року звільнений.
- Фанен-юнкер (27 березня 1917)
- Фанен-юнкер-єфрейтор (11 жовтня 1917)
- Фанен-юнкер-унтерофіцер (15 березня 1918)
- Фенріх (13 червня 1918)
- Лейтенант (18 жовтня 1918)
- Оберлейтенант (31 липня 1925)
- Гауптман (1 червня 1933)
- Майор (2 жовтня 1936)
- Оберстлейтенант Генштабу (1 червня 1936)
- Оберст Генштабу (18 січня 1942)
- Генерал-майор (20 жовтня 1944)
- Генерал-лейтенант (17 квітня 1945)
- Залізний хрест 2-го класу (26 серпня 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (29 липня 1924)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (24 вересня 1939)
- Залізний хрест 1-го класу (24 жовтня 1939)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 червня 1942)
- Німецький хрест в золоті (4 червня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (27 липня 1944)
- дубове листя (№746; 19 лютого 1945)
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 193
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 224.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.