Едуард Ліннеманн

Едуард Ліннеманн
Народився	2 лютого 1841 Франкфурт-на-Майні
Помер	4 квітня Прага
Країна	Німеччина
Діяльність	хімік
Alma mater	Гайдельберзький університет
Галузь	хімія
Заклад	Львівський університет, Карлів університет
Членство	Австрійська академія наук
Нагороди	премія Лібена^d (1868)

Едуард Ліннеманн (нім. Eduard Linnemann, * 2 лютого 1841 у Франкфурт-на-Майні; † 4 квітня 1886 Прага) — німецький хімік.

Життєпис

Ліннеманн, син купця, брав уроки хімії в приватній лабораторії Юліуса Льове і вивчав хімію протягом двох років у Роберта Бунзена у Гайдельберзькому університеті і в політехніці у Карлсруе. З 1861 року був приватним асистентом Августа Кекуле в Гентському університеті, а з 1863 року — Леопольда фон Пебаля у Львівському університеті. У 1864/65 він очолював там лабораторію та здобув ступінь доктора у Лейпцигу у 1865 році. У 1865 році він став надзвичайним професором і у 1868 році, як наступник Пебаля, став ординарним професором загальної та фармацевтичної хімії у Львівському університеті та (після того, як йому довелося залишити Львівський університет, коли його було перетворено на польський університет) у 1872 році став професором хімії у Німецькому технічному університеті у Брно (його наступником там був Йозеф Габерман (1841—1914)). У 1875 році він став професором Карлового університету в Празі (як наступник Адольфа Лібена), яким залишався до своєї смерті. Коли у 1882 р. університет був розділений на німецький і чеський, у 1882/83 р. він був деканом філософського факультету Німецького університету в Празі. Ліннеманн побудував новий будинок інституту і перейшов від органічної хімії до неорганічної. Помер після тривалої важкої хвороби.

Праці

Під час свого перебування у Львові Ліннеманн багато опублікував у Liebigs Annalen статей з органічної хімії. Зокрема, він представив серію аліфатичних спиртів і показав, що в результаті реакції пропіламіну з азотною кислотою утворювався Ізопропіловий спирт, а не як той час припускали, що утворювався пропіловий спирт. Він опублікував серію з двадцяти частин про жирні спирти та вивчав відновлення карбонових кислот (переважно у формі кислотних ангідридів) до спиртів, показавши, що альдегіди утворюються як проміжні продукти. У хімії цукру він відновив фруктозу за допомогою амальгами натрію до манітолу. У подібних експериментах він вперше добув Дифенілкетон і Бензпінакол.

Пізніше він займався аналізом мінералів, особливо циркону. Незадовго до смерті у 1886 році він думав, що знайшов спектроскопічно новий елемент в мінералі Ортит з норвезького Арендаля, який він назвав Австрій.^[1] Його колега-фізик Фердинанд Ліппіх представив це відкриття Австрійської академії наук, але згодом виявилося, що цим елементом був галій.

Створений ним у 1871 році апарат для фракційної дистиляції, був популярним у той час і був названий на його честь.^[2] Він виявив зв'язок між структурою та температурою кипіння органічних сполук і розробив покращену цирконієву лампу (використовуючи кисневий газовий нагнітач, який нагріває цирконовий лист, оправлений платиною).^[3] і насос.

Відзнаки, членство, приватне життя

У 1868 році він отримав Премію Лібена (разом з Карлом фон Таном), зокрема, за синтез метанолу з ціанової кислоти через метиламін^[4], і знову в 1874 році за його роботу над систематичною структурою ряду жирних кислот.

У 1872 році він став членом-кореспондентом, а в 1876 році — дійсним членом Віденської академії наук.

У 1865 році він одружився з Крістіаною Флендріх з Карлсруе, з якою мав п'ятеро дітей.

Примітки

1. Linnemann, Austrium, ein neues metallisches Element, Monatshefte für Chemie, Band 7, 1887, S. 121—123, Sitzungsberichte Kaiserliche Akademie der Wissenschaften Wien, Band 93, 1886
2. Linnemann, Über eine Essential Improvement in the Method of Fractionated Distillation, Annalen der Chemie und Physik, Volume 160, 1871
3. Linnemann, Über ein neues Leuchtgas-Sauerstoffgebläse und das Zirkonlicht, Monatshefte für Chemie, Band 6, 1885, S. 899—908
4. Linnemann, Über die Umwandlung der Aminbasen in die dazugehörigen einatomigen Alkohole, Annalen der Chemie und Pharmazie, Band 144, 1867

Посилання

• Sisma, Teachers of Physics and Chemistry at the German University of Brno, pdf
• Oberhummer, Österreichisches Biographisches Lexikon. Linnemann, Eduard(нім.)