Едуардо Фабіні | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 18 травня 1882[1] або 1883[2] ![]() |
Місце народження | Соліс-де-Матаохоd, Лавальєха, Уругвай[1] ![]() |
Дата смерті | 17 травня 1950[3][1][2] ![]() |
Місце смерті | Монтевідео, Уругвай[4][1] ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | композитор, педагог, скрипаль ![]() |
Освіта | Королівська консерваторія в Брюсселі ![]() |
Вчителі | August De Boeckd ![]() |
Інструменти | скрипка і фортепіано ![]() |
![]() ![]() |
Едуардо Фабіні (ісп. Eduardo Fabini, 18 травня 1883, Соліс-де-Матаохо, Лавальєха, Уругвай — 17 травня 1955, Монтевідео, Уругвай) — уругвайський композитор, скрипаль і педагог. Один з засновників національної композиторської школи Уругваю.
Народився 18 травня 1882 року в селі Соліс-де-Матаохо департаменту Лавальєха в музичній сім'ї вихідців з Італії Хуана Фабіні й Антонії Б'янкі.
Музичні здібності Фабіні проявилися дуже рано. В чотири роки його улюбленою іграшкою був акордеон. У шість років всі захоплювалися його грою на фісгармонії. В цей час він почав вчитися грі на скрипці. Музичну освіту він продовжив у консерваторії «Ла Ліра» в Монтевідео.
1899 року Едуардо Фабіні отримав грант на навчання в Європі, який дозволив йому вступити в консерваторію у Брюсселі, де він навчався за класом скрипки в С. Томсона. Закінчив консерваторію з відзнакою й отримав першу премію як виконавець за класом скрипки.
1903 року повернувся в Уругвай, виступав як соліст у театрі Соліс у Монтевідео. Отримав загальне визнання як скрипаль.
Протягом 1905—1907 років жив і працював в Іспанії. Повернувшись до Монтевідео 1907 року, взяв участь у створенні Національної консерваторії Уругваю. 1913 року він також став співзасновником Асоціації камерної музики Уругваю.
Як скрипаль багато разів гастролював країнами Латинської Америки і США. З 1923 року — професор Національної консерваторії Уругваю за класом скрипки.
Помер 1950 року від серцевого нападу.