Еліасберг Карл Ілліч

Еліасберг Карл Ілліч
Народився10 червня 1907(1907-06-10)[1][1]
Мінськ, Російська імперія[2]
Помер12 лютого 1978(1978-02-12)[1][1] (70 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
ПохованняЛітераторські мостки
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьдиригент
Alma materСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
орден Червоної Зірки
заслужений діяч мистецтв РРФСР
IMDbID 0253532

Карл Ілліч Еліасберг (рос. Карл Ильи́ч Элиа́сберг, 28 травня (10 червня) 1907, Мінськ — 12 лютого 1978, Ленінград) — радянський диригент, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Ленінградську консерваторію за спеціальністю «скрипка» в 1929 році, паралельно навчався диригування. З 1929 по 1931 працював в Театрі музичної комедії, в 1937-1950 — головний диригент Великого симфонічного оркестру Ленінградського радіокомітету.

У роки війни це був єдиний оркестр у блокадному Ленінграді, у ньому працювали музиканти, що залишилися в місті. Великий симфонічний оркестр Ленінградського радіокомітету виступав по радіо і давав концерти (всього понад 400). 9 серпня 1942 під управлінням Еліасберг відбулося виконання Сьомої симфонії Дмитра Шостаковича, що стало історичним.

Після закінчення війни Еліасберг продовжив диригентську кар'єру, працював з оркестром Ленінградської філармонії (так з 1953 року називався колишній Великий симфонічний оркестр Ленінградського радіокомітету), Державний симфонічним оркестром та іншими колективами, в тому числі в провінції, багато гастролював по СРСР.

Еліасберг нагороджений орденом Червоної Зірки.

Серед здійснених концертних та студійних записів — твори Йоганнеса Брамса (подвійний концерт, симфонія № 3, Німецький реквієм), Йозефа Гайдна (симфонії № 88, 95, 103), Ісаака Дунаєвського, Анатолія Лядова, Густава Малера (симфонія № 4), Фелікса Мендельсона, Сергія Танєєва (симфонії № 1, 3), Дмитра Шостаковича (симфонія № 7).

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Карл Элиасберг в «Энциклопедии Санкт-Петербурга»
  • Фотографии Элиасберга
  • В. Козлов. С ним хотели работать все: К 100-летию со дня рождения Карла Элиасберга. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2011. // «Культура», № 23 (7584), 14 — 20 июня 2007.
  • В. Зак. «Тема нашествия» на Валааме [Архівовано 7 лютого 2010 у Wayback Machine.]: [Мемуарный очерк] // «Заметки по еврейской истории», № 7 (56), Июль 2005.