Еміль Скамене

Еміль Скамене
Народився27 серпня 1941(1941-08-27)[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 жовтня 2024(2024-10-03)[1] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Hudson[d], Vaudreuil-Soulangesd, Монтережі, Квебек, Канада[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Канада
 Чехословаччина[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняКвебек Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьімунолог, генетик, лікар, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьімунологія[2], clinical immunologyd[2] і генетика[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Макгілла, Карлів університет і Гарвардський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчеська[2] і англійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Макгілла і Гарвардський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоролівське товариство Канади Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтmcgill.ca/tb/investigators/emil-skamene Редагувати інформацію у Вікіданих

Еміль Скамене (27 серпня 1941, Бучач, нині Тернопільська обл. Україна — 3 жовтня 2024) — канадський імунолог і дослідник медицини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Еміль Скамене народився в Бучачі у 1941 році. У Чехословаччині, в Карловому університеті, він вивчав медицину. У 1968 році переїхав до Бостона, щоб закінчити докторантуру в Гарвардській медичній школі. В Університеті Макгілла закінчив клінічну підготовку з алергології та імунології [4].

У 1988 році заснував Центр з вивчення резистентності організму в Університеті Макгілла. Працював директором з досліджень Центру охорони здоров’я Університету Макгілла, директором Центру вивчення резистентності організмів, а також професором кафедри медицини, кафедри генетики людини та Інституту паразитології[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

1980р. — Медаль Королівського коледжу лікарів і хірургів Канади з медицини.

1991р. — премія Сінадера від Канадського товариства імунології.

1992р. — Премія Канадської ради мистецтв Ізаака-Уолтона-Кіллама, премія Всесвітньої організації охорони здоров’я.

1994р. — Prix Acfas Prix ​​Acfas (Асоціація франкомовних за знання).

1997р. — став членом Королівського товариства Канади. Міжнародна премія Медичного інституту Говарда Хьюза.

2001р. — отримав премію Армана-Фрапп'є.

2005р. — отримав звання кавалера Національного ордена Квебеку[6]

Публікації

[ред. | ред. код]

Опублікував 253 праці[7].

Доктор Скамене опублікував понад 170 статей у провідних журналах і працював у рецензійних радах 9 наукових журналів. Активний член 24 національних і міжнародних наукових організацій, його часто запрошують як спікера по всьому світу[4].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Emil Skamene - October 3, 2024
  2. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  3. а б Evidence zájmových osob StB
  4. а б Emil Skamene – Ordre national du Québec. www.ordre-national.gouv.qc.ca. Процитовано 26 червня 2024.
  5. https://web.archive.org/web/20120207094731/http://www.mcgill.ca/hostres/investigators/skamene/
  6. https://www.mcgill.ca/researchhonours/emil-skamene
  7. https://www.researchgate.net/profile/Emil-Skamene-3