Ендрю Кольяно
.svg){kind=small} Ендрю Кольяно
| ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 14 червня 1987 (37 років) Торонто, Канада | |||
| Зріст | 178 см | |||
| Вага | 80 кг | |||
| Позиція | крайній нападник | |||
| Кидок | лівий | |||
| Проф. клуби | «Едмонтон Ойлерс» «Анагайм Дакс» «Клагенфурт» «Даллас Старс» «Сан-Хосе Шаркс» «Колорадо Аваланч» | |||
| Драфт НХЛ | 25-й загальний, 2005 «Едмонтон Ойлерс» | |||
| Ігрова кар'єра | 2007 — 2024 | |||
 Ендрю Кольяно у Вікісховищі  | ||||
Ендрю Кольяно (англ. Andrew Cogliano; нар. 14 червня 1987, Торонто) — канадський хокеїст, крайній нападник.
Хокейну кар'єру розпочав 2003 року виступами на юніорському рівні за команду «Сент Майклз Буззерс» (ОЮХЛ).[1]
2005 року був обраний на драфті НХЛ під 25-м загальним номером командою «Едмонтон Ойлерс». Цьогоріч він також починає захищати кольори студентської хокейної команди Мічиганського університету.
У сезоні 2007/08 дебютує в складі «Едмонтон Ойлерс». Перший матч провів 4 жовтня 2007 року проти «Сан-Хосе Шаркс».[2] 8 жовтня 2007 закидає свою першу шайбу в ворота «Детройт Ред Вінгз», які захищав чех Домінік Гашек.[3]
7, 9 і 11 березня 2008 року Кольяно встановив рекорд НХЛ, забивши голи у трьох послідовних іграх в овертаймах проти «Колумбус Блю-Джекетс», «Чикаго Блекгокс» і «Сент-Луїс Блюз», відповідно. Його ключку та рукавички згодом відправили до Зали слави хокею.[4]
Свій другий сезон він провів майже на рівні першого за виключенням зменшення голевих передач 20 проти 27 в першому але за рівної кількості закинутих шайб — вісімнадцять.
Сезон 2009/10 і Ендрю показує найгірший результат 28 очок (10+18) у 82-х матчах. Наступний сезон став останнім у складі «нафтовиків», влітку 2012 він перейшов до «Анагайм Дакс» але через локаут початок сезону провів у складі австрійського «Клагенфурту», а згодом після старту чемпіонату НХЛ повернувся до «качок». У 48 іграх набрав 26 очок (13+13) та вперше відіграє сім матчів в Кубку Стенлі.
Сезон 2013/14 відзначився ювілейними датами, спочатку Кольяно провів 500-ий матч в НХЛ, а 25 січня 2014 закинув 100-ту шайбу в ворота «Лос-Анджелес Кінгс».
За підсумками сезону 2014/15 його вперше номінували на Приз Білла Мастерсона. Наступний сезон не був таким вдалим навіть невзажаючи на доволі пристойний доробок форварда 32 очка (9+23).
22 березня 2017 Ендрю відіграв 777-й матч в НХЛ. Загалом цей сезон став для нього вдалим, так він посів друге місце серед номінантів на Приз Білла Мастерсона.
12 січня 2018 нападник уклав трирічний контракт з «Дакс», а 14 січня 2019 його обміняли на гравця «Даллас Старс».[5]
28 липня 2021 року Ендрю на правах вільного агента перейшов до «Сан-Хосе Шаркс».[6]
У березні 2022 року Кольяно також на правах вільного агента перейшов до «Колорадо Аваланч».[7] Разом з «лавинами» того сезону Ендрю став володарем Кубка Стенлі у фінальній серії здолали команду «Тампа-Бей Лайтнінг».[8]
На юніорському рівні захищав кольори збірної Канада Онтаріо на Кубку Виклику для 17-их гравців.
Два сезони відіграв у складі молодіжної збірної Канади та двічі став чемпіоном світу в 2006 та 2007 роках.[9][10][11]
- Кубок Стенлі — 2022
| Сезон | Клуб | Ліга | Регулярний сезон | Плей-оф | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| І | Г | П | О | ШХ | І | Г | П | О | ШХ | |||
| 2003–04 | «Сент Майклз Буззерс» | ОЮХЛ | 36 | 26 | 47 | 73 | 14 | 24 | 11 | 20 | 31 | 12 |
| 2004–05 | «Сент Майклз Буззерс» | ОЮХЛ | 49 | 36 | 66 | 102 | 33 | 25 | 22 | 24 | 46 | 20 |
| 2005–06 | Мічиганський університет | НКАА | 39 | 12 | 16 | 28 | 20 | — | — | — | — | — |
| 2006–07 | Мічиганський університет | НКАА | 38 | 24 | 26 | 50 | 12 | — | — | — | — | — |
| 2007–08 | «Едмонтон Ойлерс» | НХЛ | 82 | 18 | 27 | 45 | 20 | — | — | — | — | — |
| 2008–09 | «Едмонтон Ойлерс» | НХЛ | 82 | 18 | 20 | 38 | 22 | — | — | — | — | — |
| 2009–10 | «Едмонтон Ойлерс» | НХЛ | 82 | 10 | 18 | 28 | 31 | — | — | — | — | — |
| 2010–11 | «Едмонтон Ойлерс» | НХЛ | 82 | 11 | 24 | 35 | 64 | — | — | — | — | — |
| 2011–12 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 82 | 13 | 13 | 26 | 15 | — | — | — | — | — |
| 2012–13 | «Клагенфурт» | Австрія | 7 | 2 | 4 | 6 | 2 | — | — | — | — | — |
| 2012–13 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 48 | 13 | 10 | 23 | 6 | 7 | 0 | 1 | 1 | 4 |
| 2013–14 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 82 | 21 | 21 | 42 | 26 | 13 | 2 | 6 | 8 | 9 |
| 2014–15 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 82 | 15 | 14 | 29 | 14 | 16 | 3 | 6 | 9 | 4 |
| 2015–16 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 82 | 9 | 23 | 32 | 28 | 7 | 2 | 2 | 4 | 0 |
| 2016–17 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 82 | 16 | 19 | 35 | 26 | 17 | 1 | 2 | 3 | 9 |
| 2017–18 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 80 | 12 | 23 | 35 | 41 | 4 | 1 | 0 | 1 | 2 |
| 2018–19 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 46 | 3 | 8 | 11 | 14 | — | — | — | — | — |
| 2018–19 | «Даллас Старс» | НХЛ | 32 | 3 | 3 | 6 | 8 | 13 | 2 | 0 | 2 | 4 |
| 2019–20 | «Даллас Старс» | НХЛ | 68 | 3 | 11 | 14 | 30 | 23 | 0 | 2 | 2 | 10 |
| 2020–21 | «Даллас Старс» | НХЛ | 54 | 5 | 6 | 11 | 24 | — | — | — | — | — |
| 2021–22 | «Сан-Хосе Шаркс» | НХЛ | 56 | 4 | 11 | 15 | 12 | — | — | — | — | — |
| 2021–22 | «Колорадо Аваланч» | НХЛ | 18 | 0 | 1 | 1 | 8 | 16 | 3 | 3 | 6 | 16 |
| 2022–23 | «Колорадо Аваланч» | НХЛ | 79 | 10 | 9 | 19 | 44 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2023–24 | «Колорадо Аваланч» | НХЛ | 75 | 6 | 13 | 19 | 16 | 11 | 0 | 5 | 5 | 2 |
| Усього в НХЛ | 1,294 | 190 | 274 | 464 | 449 | 131 | 13 | 27 | 40 | 59 | ||
| Рік | Команда | Турнір | Місце | І | Г | П | О | ШХ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2004 | Канада Онтаріо | U17 | 
|
6 | 5 | 7 | 12 | 6 |
| 2004 | Канада | U18 |
|
5 | 4 | 5 | 9 | 22 |
| 2006 | Канада | МЧС |
|
6 | 1 | 4 | 5 | 4 |
| 2007 | Канада | МЧС |
|
6 | 1 | 2 | 3 | 0 |
| Молодіжна збірна | 23 | 11 | 18 | 29 | 32 | |||
- ↑ Andrew Cogliano prospect profile. hockeysfuture.com. 5 лютого 2014. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 5 лютого 2014.
- ↑ Oilers 3, Sharks 2 (SO). cbssports.com. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ Ungar, Lindsey (8 жовтня 2007). Red Wings muscle their way past Edmonton. NHL.com. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ Cogliano donates record-setting equipment to the Hockey Hall of Fame. Едмонтон Ойлерс. 11 березня 2008. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 6 травня 2014.
- ↑ Stars acquire forward Andrew Cogliano in trade with Ducks. Національна хокейна ліга. 14 січня 2019. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
- ↑ Sharks Sign Forward Andrew Cogliano. National Hockey League. 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ Avalanche acquire Cogliano from Sharks. The Sports Network. 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Baugh, Peter (30 червня 2022). Andrew Cogliano basks in Avalanche's victory after 1,140 games and key Stanley Cup speech. The Athletic. Процитовано 30 червня 2022.
- ↑ WJC History: 2006 - Vancouver. tsn.ca. 8 грудня 2014. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ Dittrick, Ryan (31 грудня 2010). World Junior Memories: Andrew Cogliano. NHL.com. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ Aykroyd, Lucas (25 квітня 2017). Ten years after. worldjunior2017.com. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- Статистика виступів та профіль гравця на NHL.com, Eliteprospects.com, Hockey-Reference.com, The Internet Hockey Database