Енріке Гойрі
 | ||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Enrique Goiri | |||||||||
| Народження | 1 березня 1877 | |||||||||
| Іспанія | ||||||||||
| Смерть | 4 квітня 1925 (48 років) | |||||||||
| Іспанія | ||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Іспанія
| |||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
Енріке Гойрі (ісп. Enrique Goiri), — баскський футболіст, зачинатель клубу «Атлетик» з Більбао. Був захисником на полі та скарбником у клубі[1].
Один з перших футболістів новоствореної баскської команди. Був в числі 33 сосіос (співзасновників) футбольного клубу, в 1901 році, на перших історичних зборах в кафе «García de la Gran Vía» був обраний президентом клубу[2]. Був обраний скарбником клубу в проміжку з 1902 по 1903 роки[3].
Двічі здобував тогочасний головний трофей іспанського футболу — Кубок Короля (Кубок дель Рей)[4][5]. В 1903 році Енрікі Гойрі став зачинателем команди-філії в Мадриді, де він згадується як скарбник клубу «Атлетік Більбао»[6]. Окрім кубкових турнірів брав участь в товариських матчах, як в якості гравця, так і їхнього першого офіційного рефері[7] (чи то через гучний голос, чи то за вік і досвід серед усієї молоді).
На початку ХХ-го століття чимало успішних басків виявляли себе у різних сферах одночасно. Дехто добивався успіхів у різних видах спорту, хтось добивався успіху в бізнесі та спорті, а дехто й в політиці. Енріке Гойрі судилося прославитися в іншому — своїм зичним голосом, він добився слави відомого баскського тенора та імпресаріо[8]. В 1009 році Більбао заполонили афіші із новою виставою-містерією, в якій Енріке Гойрі дивував слухачів своїм експресивним тенором[9].
- Володар Кубка Іспанії (3): 1902, 1903, 1904
- Eduardo Rodrigálvarez: «100 jugadores del Athletic (de William a Williams)»; Eduardo Rodrigálvarez; «Lectio Ediciones»; Barcelona; 2017; ISBN 978-84-16918-20-1.
- ↑ Початки клубу «Атлетик» Більбао. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ Los primeros socios del Athletic Club, fueron los siguientes: Don Alejandro Acha, Don Fernando Iraolagoitia, Don Pedro Iraolagoitia, Don Luis Silva, Don Alejandro de la Sota, Don Amado Arana, Don Ramón Silva, Don Remigio Eguren, Don Paulino Iturrino, Don Rafael Yanke, Don Luis Yanke, Don Angel Pérez, Don Ulpiano Torre, Don Alfredo Mills, Don Ricardo Quintana, Don Antonio Zubillaga, Don Luis Ibarzabal, Don Luis Marquez, Don Luis Astorquia, Don José Mª Alday, Don Francisco Iñiguez, Don Eduardo Montejo, Don Pedro Igartua, Don Jose Mª Ibáñez de Aldecoa, D. Agustín Orensanz, D. Rafael Gutiérrez del Río, Don Federico de Olano, Don Miguel Maeztu, Don César Arana, y D. Luis Damborenea. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ Світлина Енріке Гойрі[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Finales ganadas por el Athletic: Copa de la Coronación 16 de mayo de 1902. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ Finales ganadas por el Athletic: Copa de Su Majestad el Rey de Fútbol de mayo de 1903. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ La Sociedad sera una sucursal del Athletic Club de Bilbao. Tesorero: Enrique Goiri. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ Goiri fue uno de los fundadores de la Sucursal, como se denominó al Athletic de Madrid, creado por jóvenes vascos en 1903 y precursor del actual Atlético de Madrid. Fue su primer tesorero y árbitro del primer partido que los actuales colchoneros jugaron tras las tapias del Retiro en un amistoso entre los socios del club (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ final de Copa de 1903 en el que Manuel jugó de medio compartiendo línea con Enrique Goiri, quien luego sería “famoso” tenor. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ OPERA-ZARZUELA. FOTOGRAFIA DEL TENOR BILBAINO ENRIQUE GOIRI DECICADAS AL EMPRESARIO J. BARRERA.1908. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
- Зачинатель футболу на Піренеях (ісп.)
- 100 jugadores del Athletic (de William a Williams); Eduardo Rodrigálvarez [Архівовано 2 січня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)