Ерна Розенштейн

Ерна Розенштейн
Народження17 травня 1913(1913-05-17)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть10 листопада 2004(2004-11-10)[4][1][…] (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Варшава, Республіка Польща[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВійськові Повонзки Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняКраківська академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительВойцех Вайс Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, письменниця, поетеса Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленKrakow Groupd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПольська об'єднана робітнича партія Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зArtur Sandauerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAdam Sandauerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональний музей у Варшаві і Національний музей сучасного мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ерна Розенштейн у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ерна Розенштейн (17 травня 1913, Львів — 10 листопада 2004, Варшава, Польща) — польська художниця-сюрреалістка і поетеса єврейського походження. Сестра Пауля Розенштейн-Родана — австрійського економіста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ерна Розенштей народилася у Кракові 19 квітня 1902 року в сім'ї єврейського походження Максиміліана та Анни Розенштейн-Родан, батько Ерни був суддею у відставці.[5]

З 1932 по 1934 рік навчалася у Віденській жіночій академії (Wiener Frauenakademie), а потім з 1934 по 1936 рік у Краківській академії образотворчого мистецтва під керівництвом Войцеха Вайса. Під час навчання встановила контакти зі студентською Краківською групою, зокрема з художником і графіком Йонашем Штерном.

У 1937 році здійснила коротку поїздку до Парижа, де у 1938 році мала можливість дізнатися про сюрреалістичний живопис. Війну провела з батьками у Львові. У 1942 році їй вдалося втекти з місцевого гетто. Виїхавши зі Львова, переховувалася під вигаданими іменами спочатку у Варшаві, а після 1944 року — у Ченстохові. Після війни Розенштейн стала частиною краківського авангарду. Серед інших вона була співавтором відродженої Краківської групи разом з Тадеушем Кантором, Марією Яремою, Йонашем Штерном.[5] У 1949 році вона вийшла заміж за Артура Сандауера і жила у Варшаві, де в 1950 році народився їхній син Адам Сандауер, громадський і політичний діяч.

Надгробок Ерни Розенштейн і Артура Сандауера на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві, 30 липня 2006 р.

Належала до низки комуністичних організацій:

До 1954 року через соціалістичний реалізм, що діяв у Польщі, Розенштейн не могла виставляти свої роботи. Її живопис насичений образами гетто, був заснованим на підсвідомості та романтиці. З 1972 року почали друкуватися книги Розенштейн з її поезією та драматичними мініатюрами.

Вона була лауреатом Премії ім. Кіпріан Каміл Норвід (1976) і Ян Цибіс (1996[7]).

Похована на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві (секція C39-10-5)[8]

Живопис

[ред. | ред. код]
Ерна Розенштейн, Вічність народжує мить, 1982, колекція Захента
Ерна Розенштейн, Сутінки образу, 1978, колекція Захентаa

Живопис Ерни Розенштейн має багато спільного з поетикою сюрреалізму.[5]

Її картини, такі як «Скульптура в морі» (1954) і «Пейзаж» (1957), демонструють певну спорідненість з мистецтвом каталонського художника Жуана Міро та Андре Массона, тоді як картини «Тихий світ» (1855) та «Пам'ятники» (1955) нагадують настрій картин французького майстра — Іва Тангі.[9] Інші її картини також відсилають до припущень сюрреалізму, наприклад «Дорога» (1954), пов'язана з поетикою снів, або одна з її останніх робіт — напівабстрактне «Розчальне награначе» (1970)[10].

Літературні твори

[ред. | ред. код]

Томи поезії

[ред. | ред. код]
  • Ślad (Czytelnik, Warszawa 1972)
  • Поза межами мови (Czytelnik, Warszawa 1976)
  • Усі шляхи: (вибрані вірші) (Wydawnictwo Literackie, Краків 1979,ISBN 83-08-00156-4)
  • Czas (Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1986,ISBN 83-06-01212-7)
  • Трохи з архіву (Міська публічна бібліотека в Легіоново, Легіоново 1993)
  • Кадр з архіву (Галерея скульптур у Варшаві, Варшава 1994)
  • Річка тече (Історико-етнографічний музей, Хойніце 1998,ISBN 83-906163-2-7)

Казки

[ред. | ред. код]
  • Казки, вибір і редакція Ярослава Боровця (Wydawnictwo Warstwy, Вроцлав 2014)
  • Ловець тіней (збірка казок), зібрана та відредагована Ярославом Боровцем (Wydawnictwo Wolno, Fundacja Galeria Foksal, Lusowo, Варшава 2022)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Die polnische Lyrikerin und Künstlerin Erna Rosenstein (1913 – 2004). usakowska-wolff.com.
  • biweekly.com
  • Авторизовані спогади Ерни Розенштейн, написані Зеноною Мачужанкою
  • Твори Ерни Розенштейн у фондах Музею мистецтв у Лодзі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1032684364 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ RKDartists
  4. ↑ http://www.timesonline.co.uk/tol/comment/obituaries/article413314.ece
  5. ↑ а б в Erna Rosenstein- To we mnie trwa. www.sandauer.pl. Процитовано 9 лютого 2024.
  6. ↑ Kto jest kim w Polsce 1984. Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Interpress, 1984, ss. 814–815. ISBN 8322320736. 
  7. ↑ Nagroda im. Jana Cybisa. Instytut Adama Mickiewicza (пол.). 2008/08/10.
  8. ↑ Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze.
  9. ↑ Erna Rosenstein | Życie i twórczość | Artysta. Culture.pl (пол.). Процитовано 9 лютого 2024.
  10. ↑ Janicka, Krystyna (1985). Surrealizm. Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe. с. 221–222. ISBN 83-221-0256-9.