Жерар Нуарьєль | |
---|---|
фр. Gérard Noiriel[1] | |
Народився | 11 липня 1950[2] (74 роки) Нансі |
Країна | Франція[1] |
Діяльність | історик, directeur d'études, есеїст |
Alma mater | Університет Париж VIII (1982)[3] |
Галузь | імміграція і робітництво |
Заклад | Вища школа соціальних наук[1] Університет Париж VIII[4] |
Посада | президент[d] |
Науковий ступінь | доктор[d][3] (1982) |
Науковий керівник | Madeleine Rebériouxd[3][5] |
Аспіранти, докторанти | Marc Jolyd Amin Pérezd Jean-Lucien Sanchezd Claire Zalcd Sylvain Laurensd Boris Adjemiand Emmanuelle Saadad[6] Jean-Philippe Dedieud[7] Liêm-Khê Luguernd[8] Antonin Duboisd[9] |
Членство | Comité de vigilance face aux usages publics de l'histoired |
Партія | Французька комуністична партія (1980)[10] |
Нагороди | |
Особ. сторінка | noiriel.wordpress.com |
Жерар Нуарьєль у Вікісховищі |
Жерар Нуарьєль (Gérard Noiriel; нар. 11 липня 1950, Нансі[11]), французький історик, директор з досліджень у Вищій школі соціальних наук.
Є одним із піонерів історії імміграції у Франції[12]. Також досліджує історію робітничого класу та цікавиться питаннями міждисциплінарності й епістемології в історичній науці[13]. Остання видана книжка — «Народна історія Франції. Від Столітньої війни до наших днів» (Une histoire populaire de la France, 2018).
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |