Жозеф-Бенуа Сюве | |
---|---|
нід. Joseph-Benoît Suvée фр. Joseph-Benoît Suvée | |
Народився | 3 січня 1743[1][2][…] Брюгге |
Помер | 9 лютого 1807[1][2][…] (64 роки) Рим, Папська держава |
Країна | Австрійські Нідерланди Франція |
Діяльність | художник |
Відомі учні | Августин ван ден Бергеd, Корнеліс Цельсd, Жан-Бернар Дювів'єd, Альберт Грегоріусd, Констанція Маєр, Анна Барбара Бансіd і Нанін Валленd |
Знання мов | французька[1] і нідерландська[4] |
Членство | Королівська академія живопису і скульптури |
Напрямок | неокласицизм |
Жанр | історичний живопис |
Посада | директор[5] |
Родичі | Жан Рамоd |
У шлюбі з | Шарлотта-Луїза Сювеd |
Нагороди | |
Жозеф-Бенуа Суве (нід. Joseph-Benoît Suvée; 1743 — 1807) — фламандський художник. Творив під сильним впливом французького неокласицизму.
Сюве народився 3 січня 1743 року в Брюгге. Вивчав живопис у Матіаса де Віша. У віці 19 років переїхав до Франції і став вихованцем Жана-Жака Башельє. У 1771 році він отримав Римську премію. З 1772 по 1778 рік продовжив навчання у Французькій академії в Римі. Після повернення до Парижа він став академік і відкрив художню школу для молодих жінок у Луврі. Однією з його учениць була Констанція Маєр. Він був постійним конкурентом Жака-Луї Давіда.
У 1791 році Суве призначений директором Французької академії в Римі, замінивши Франсуа-Гійома Менаже, але, оскільки він був ув'язнений у в'язниці Сен-Лазар, зміг зайняти цю посаду лише в 1801 році. Після блискучої кар'єри та шести років перебування в Римі на посаді директора Академії Суве раптово помер.
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |