Жорж Дандло

Жорж Дандло
фр. Georges Dandelot Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яфр. Georges Édouard Dandelot[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження2 грудня 1895(1895-12-02)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняVII округ Парижа, Париж[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті17 серпня 1975(1975-08-17)[2][3][…] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіВо-сюр-Мер[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїхореограф, композитор, музичний педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіGeorges Caussaded Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жорж Едуар Дандло (фр. Georges Édouard Dandelot) (2 грудня 1895, Париж — 17 серпня 1975, Сен-Жорж-де-Дідонн) — французький музикант, композитор і музичний педагог, творець одного з найважливіших методів читання в різних музичні ключах.

Біографія

[ред. | ред. код]

Будучи сином Артюра Дандло та Мадлен Манжо, він отримав початкову музичну освіту від своїх батьків, у віці десяти років ходив до Паризької консерваторії, студентом якої пізніше став. Протягом навчання відвідував заняття Еміля Шварца, Луї Д'ємера, Ксав'єра Леру, Жан Галлон, Жоржа Кессад, Чарльза-Марі Вейдора, Вінсента Д'Інди, Моріса Еммануїла, Поля Дюка та Альбера Русселя.

У 1919 році його призначено професором гармонії у провідній приватній консерваторії Парижу «Нормальна школа музики» (École Normale de Musique de Paris). Під його керівництвом були вчилися Пауль Мефано, Андре Касанова і Андре́ Букурешлєв.

Вартує згадки те, що він є автором багатьох навчально-педагогічних праць по сольфеджіо та гармонії , які й наразі широко використовуються у навчанні в музичних школах та консерваторіях.

Його метод швидкого читання в ключах соль (скрипковому) та фа (басовому) дозволяє знайти та вивчити назви всіх музичних нот, знаючи лише деякі з них. Даний метод є вагомим вкладом, який полегшує навчання музикантів. Як композитор він створив багато оркестрових та камерних творів, 4 балети, 4 опери, твори для акустичної гітари і п'єси для двох фортепіано, органу.

Дідом Жоржа Дандло був французький конструктор музичних інструментів, фабрикант, видавець та винахідник — Едуар Манжо.

Художній доробок

[ред. | ред. код]
  • Твори для оркестру :
    • Ораторія Пакс для голосу солістів, хорів та оркестру (1937),
    • Симфонія ре мінор (1941),
    • Концерт для фортепіано та оркестру (1934),
    • Концерт романтичний для скрипки та оркестру (1944),
    • 2 вальси : I Романтичний Вальс, II. Вальс Примхливий (1931)
    • Музику для супроводу презентації Пієта Авіньйон (1957)
  • Камерна музика :
    • Чотири Квартети для струнних (1933, 1954, 1956 і 1957),
    • Три вальси для двох фортепіано,
    • Сонатина для флейти та фортепіано (1938),
    • Сонатина для скрипки і фортепіано (1946),
    • Сонатина для труби (1961)
  • Балети :
    • Вечеря голоду (1943),
    • Чудовий Сад (Балет в одному акті, 1950),
    • Створення (Сім танців на вірші Дю Бартаса, 1948),
    • П'єро і троянди (Балет на 5 епізодів, 1948)
  • Опери :
    • Ворог (опера в 3 актах),
    • Мідас (опера-комік буф в 3 діях, 1948),
    • Аполлонія (оперета в 3 актах),
    • Плач Пранзіні, або Тереза з Лізьє (сценарій постановка Анрі Геон — 1935)
  • Хорова музика :
    • Сонет про красу (для мішаного хору у 4 голоси без супроводу, Поема I. Бенсераде, 1947)
    • Ніч ночей (Мішаний хор на 4 голоси без супроводу, Поема Du Bois-Hus, 1948)
    • Пугачі, коні у чвирю, поганий учень, вершина, маненький сірий віслючок (жіночий хор у 3 голоси, 1962)
    • Шість Хорів (3 голоси жінок або дітей cappella на вірші Ліліан Жозен, 1962)
  • Пісні і покладені на музику вірші :
  • Орган :
    • Фантазія і фуга (1974)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1018623817 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б SNAC — 2010.