село Заздрість | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Микулинецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040290080088127 |
Основні дані | |
Засноване | 1785 року |
Населення | 929 осіб |
Площа | 3,455 км² |
Густота населення | 268.89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48125 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°21′8″ пн. ш. 25°31′5″ сх. д. / 49.35222° пн. ш. 25.51806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
330 м |
Водойми | р. Тюха |
Відстань до районного центру |
19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11 |
Карта | |
Мапа | |
|
За́здрість — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тюсі, правій притоці Серету.
У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виключено хутір Поплави.
До вересня 2015 —адміністративний центр Заздрівської сільської ради. Від вересня ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.
Населення — 920 осіб (2001)[1].
Розташоване на березі річки Тюха — правої притоки Серету, за 24 км від Теребовлі й 15 км від найближчої залізничної станції Микулинці — Струсів.
Поблизу села розкопано кілька курганів скіфських часів, знайдено кам'яний стовп із рунічними знаками (2-3 ст.), виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури та римські монети.
Перша писемна згадка — 1439.
Поселення Заздрість переважно заселялося втікачами, які переховувалися від панщини. Село виникло в кінці 18 століття. На початку 19 століття у селі вже було дві школи: у Старій Заздрості однокласна школа з українською мовою навчання і в Новій Заздрості — 4-х класова. Існувала також читальня «Просвіта», що на початку містилась у заможних господарів Дмитруся і Коберницького.
У відродженні національної свідомості велику роль відіграли Микола Дичковський, Іван Сліпий, Микола Дмитрусь, інші. Саме з цього середовища вийшов майбутній верховний архієпископ, патріарх Йосип Сліпий.
Після того, як місцевий поміщик почав грубо експлуатувати місцевих селян, у 1902 році тут виник великий страйк, у результаті якого селяни домоглися значних поступок збоку пана.
Під час Першої світової війни село було повністю зруйноване, але війт добився у 1917 році від австрійського уряду коштів і село було відбудовано.
У 2016 році проведено ямковий ремонт дороги Струсів-Заздрість.[2]
Назви піль: Воєводянка, Галицька, Комісарка, Копань, Ліски, Мазарка, Мушин горб[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610834, розташована у приміщенні будинку культури.
Гогус, Дичковський, Дмитрусь, Добрянський, Дюк, Мушинський, Сивуля, Мостова, Тернопільській, Сліпий, Шамлес[3].
Збереглася садиба батьків кардинала Й. Сліпого, на території якої відкрито 13 вересня 1998 року Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого. Комплекс збудований за спільним проектом А. Рудницького, М. Бевза, Ю. Дубика, О. Заліщука. Відзначений дипломом першого ступеня конкурсу на найкращий об'єкт, збудований в Україні у 1999 році.[6]
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Степова ділянка «Заздрість».
«Фіґурки»:
Споруджено:
Пам'ятні хрести:
Насипано символічну могилу УСС (1990).
На західній околиці села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Степова ділянка «Заздрість».
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені кардинала Йосипа Сліпого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.