Зігфрід Койчка
| Зігфрід Койчка | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Siegfried Koitschka | ||||||
 | ||||||
| Народився | 6 серпня 1918 або 6 серпня 1917[1] Геда, Баутцен, Саксонія або Siebitz/Zejicyd, Паншвіц-Кукау/Панčіки-Куков[1] | |||||
| Помер | 17 травня 2002 Лора, Марбург-Біденкопф, Гіссен, Гессен, Німеччина | |||||
| Країна |  Німеччина | |||||
| Діяльність | підводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини | |||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (25 листопада 1938)[2] | |||||
| Знання мов | німецька[3] | |||||
| Учасник | Друга світова війна[1] | |||||
| Військове звання | Капітан-лейтенант | |||||
| Нагороди |
| |||||
Зігфрід Койчка (нім. Siegfried Koitschka; 6 серпня 1918, Бауцен — 17 травня 2002, Лора) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
21 вересня 1937 року вступив на флот. Служив на важкому крейсері «Адмірал Гіппер». В червні 1940 року переведений в підводний флот. З грудня 1940 по грудень 1941 року — 2-й вахтовий офіцер на підводному човні U-552, яким командував Еріх Топп. Здійснив на ньому 6 походів. З 16 січня по 7 жовтня 1942 року — командир навчального U-7, з 8 жовтня 1944 року — U-616 (Тип VII–C), на якому здійснив 9 походів (провівши в морі загалом 204 дні). Здійснив 1 похід у Північну Атлантику, в травні 1943 року пройшов через Гібралтар у Середземне море. 17 травня 1944 року човен Койчка був потоплений у Середземному морі північно-західніше Тенеса (36°46′ пн. ш. 00°52′ сх. д.) глибинними бомбами американських есмінців «Нілдс», «Глівз», «Еллісон», «Макомб», «Гамблтон», «Родмен», «Еммонс», «Гілларі Джонс» та британського бомбардувальника «Веллінгтон». Всі 53 члени екіпажу були врятовані і взяті в полон. В червні 1946 року звільнений.
Всього за час бойових дій потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 2181 тонну і пошкодив 2 кораблі водотоннажністю 17 754 тонни.
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 9 жовтня 1943 | USS Buck (DD-420) | Есмінець | 1,570 | 262 | 168 | США | ||
| 11 жовтня 1943 | HMS LCT-553 | Десантний катер | 611 | ? | ? | Британська
імперія |
||
| 14 травня1944 | Fort Fidler
(пошкоджений) |
Торговий пароплав | 7,127 | Баласт | 61 | 0 | GUS-39 | |
| G.S. Walden
(пошкоджений) |
Тепловий танкер | 10,627 | 55 | 0 |
- Кандидат в офіцери (3 квітня 1937)
- Морський кадет (21 вересня 1937)
- Фенріх-цур-зее (1 травня 1938)
- Оберфенріх-цур-зее (1 липня 1939)
- Лейтенант-цур-зее (1 серпня 1939)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 вересня 1941)
- Капітан-лейтенант (1 червня 1944)
- Нагрудний знак підводника (8 травня 1941)
- Залізний хрест
- 2-го класу (8 травня 1941)
- 1-го класу (7 жовтня 1941)
- Німецький хрест в золоті (19 листопада 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста (27 січня 1944)
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Койчка на сайті uboat.net [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 130. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Siegfried_Koitschka
- ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1