Йозеф Неруда

Йозеф Неруда
Основна інформація
Дата народження16 січня 1807(1807-01-16)[1][2][…]
Місце народженняMohelnod[1][3][…]
Дата смерті18 лютого 1875(1875-02-18)[1][2][…] (68 років)
Місце смертіБрно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][3][…]
ГромадянствоКоролівство Італія
Професіїкомпозитор, педагог, органіст, музичний педагог, military musician, piano teacher
Інструментиорган[d]
Діти (10)Вільма Неруда-Норман, Франц Ксавер Неруда, Amálie Wickenhauserová-Nerudovád і Anna Marie Rudolfina Nerudad

Йозеф Неруда (чеськ. Josef Neruda; 16 січня 1807, Могельно — 18 лютого 1875, Брно) — моравський органіст і вчитель музики.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вивчив основи гри на органах у монастирі Райград. У молодості він був помічником викладача в Намешті над Ославою, крім цього грав у гауґвітцькій каплиці та викладав фортепіано в Оломоуці. У 1832 році він прийняв пропозицію стати органістом у Брно. Цю посаду він зберігав 36 років.

У Йозефа Неруди було десять дуже талановитих дітей. Наприклад, його дочка Амалі Неруда (одружена з Вікенгаузером, 1834—1890) була талановитою піаністкою, одним з її учнів був Леош Яначек. Вільма Неруда була обдарованою скрипалькою, і група її прихильників, включаючи принца Уельського, пізніше короля Едуарда VII, подарувала палаццо в Асоло, поблизу Венеції. Ще одна дочка, Марія Неруда, також скрипалька, вийшла заміж за співака і композитора Фріца Арльберга.
Його син Франц Ксавер Неруда був великим віолончелістом, який згодом став професором консерваторій в Санкт-Петербурзі та Копенгагені.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
  3. ↑ а б в г Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  4. ↑ а б regional database of the Regional Library of Highlands

Посилання

[ред. | ред. код]