Йонні Бредаль

Йонні Бредаль
Загальна інформація
Громадянство	Данія
Народження	27 серпня 1968(1968-08-27) (56 років) Копенгаген
Вагова категорія	легша друга найлегша
Стійка	ортодокс
Зріст	173
Професіональна кар'єра
Перший бій	8 грудня 1988
Останній бій	30 березня 2006
Боїв	58
Перемог	56
Перемог нокаутом	26
Поразок	2

Спортивні медалі
Представник  Данія
Бокс
Чемпіонати Європи
Бронза	Турин 1987	до 51 кг

Йонні Бредаль Йогансен (дан. Johnny Bredahl Johansen; 27 серпня 1968) — данський професійний боксер, чемпіон світу за версією WBO (1992—1994) в другій найлегшій вазі і за версіями IBO (1996—1998) та WBA (2002—2004) в легшій вазі, чемпіон Європи за версією EBU (1992, 1996—1998, 1999) в легшій вазі.

Аматорська кар'єра

На чемпіонаті Європи 1987 здобув дві перемоги, а у півфіналі програв Яношу Вараді (Угорщина), завоювавши бронзову медаль.

На Олімпійських іграх 1988 програв в першому бою Хамеду Халбоні (Сирія).

Професіональна кар'єра

Дебютував на профірингу 1988 року. Впродовж 1988—1991 років провів 13 переможних боїв.

14 березня 1992 року завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU в легшій вазі. 4 вересня 1992 року вийшов на бій проти чемпіона світу за версією WBO у другій найлегшій вазі Хосе Квіріно (Мексика) й переміг одностайним рішенням суддів. Провівши три вдалих захисти, звільнив титул. Маючи рекорд 26-0, 2 грудня 1995 року вийшов на бій проти чемпіона світу за версією WBC в легшій вазі Вейна Маккалоу (Велика Британія) і зазнав першої поразки технічним нокаутом.

В наступному поєдинку 16 лютого 1996 року завоював інагураційний титул чемпіона світу за версією IBO в легшій вазі. Після цього провів 10 переможних боїв, в яких 7 разів захистив титул IBO, одночасно з тим завоював і чотири рази захистив вакантний титул чемпіона Європи EBU в легшій вазі.

Звільнивши титули IBO та EBU, 5 червня 1998 року завоював титул чемпіона світу за малозначимою версією WBU в легшій вазі.

Продовжуючи здобувати перемоги, 4 травня 1999 року завоював вакантний титул чемпіона світу за малозначимою версією IBC та втретє титул чемпіона Європи EBU в легшій вазі.

4 березня 2000 року, маючи рекорд 45-1, вийшов на бій проти чемпіона світу за версією WBA в легшій вазі американця Полі Аяла і зазнав другої в кар'єрі поразки рішенням більшості суддів.

Впродовж 2000—2001 років провів шість переможних боїв, зокрема завоював титул WBA Inter-Continental в легшій вазі і двіч захистив титули WBA Inter-Continental та чемпіона IBC в легшій вазі, який не втратив незважаючи на поразку від Полі Аяла.

19 квітня 2002 року вийшов на бій проти чемпіона світу за версією WBA в легшій вазі венесуельця Ейді Моя і здобув перемогу, нокаутувавши суперника в дев'ятому раунді. Провівши три захисти звання чемпіона проти Лео Гамеса (Венесуела), Давида Геро (Франція) та Нака Нобуакі (Японія), відмовився від титулу через завершення кар'єри, але повернувся в ринг 2006 року, здобувши ще одну останню перемогу.

Посилання

Портал «Біографії»   Портал «Спорт»