Карл Вельцин

Карл Вельцин
Народився8 лютого 1813(1813-02-08)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер14 листопада 1870(1870-11-14)[1] (57 років)
Карлсруе, Німеччина
ПохованняГоловне кладовище Карлсруе
Країна Німецька імперія
 Російська імперія
Діяльністьхімік, викладач університету
ЗакладУніверситет Карлсруе
CMNS: Карл Вельцин у Вікісховищі
Хімічна лабораторія Карла Вельцина в політехнікумі Карлсруе. Побудована 1851 року, розширена в 1857—1875. фото 1900

Карл Ве́льцин (нім. Karl Weltzien; 8 лютого 1813, Санкт-Петербург — 14 листопада 1870, Карлсруе) — німецький хімік.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Був професором хімії в Вищій технологічній школі в Карлсруе з 1848 по 1869 рік. Починаючи приблизно з 1840 року, побудував нові лабораторії для досліджень і викладання хімії в Карлсруе. Завдяки Вельцину, дослідження в царині хімії в Карлсруе швидко здобули міжнародну популярність і місто протягом десяти років був центром хімічних досліджень в Німеччині. Вельцин відомий сьогодні як один з трьох організаторів Першого Міжнародного конгресу хіміків у Карлсруе 1860 роки (два інших організатори конгресу — Шарль Адольф Вюрц і Фрідріх Авґуст Кекуле)[3]. Рішення З'їзду, на який були запрошені 140 відомих вчених-хіміків з усього світу, стали однією з передумов відкриття Періодичного закону[4]. Карл Вельцин виступив як місцевий організатор, відкрив зустріч короткою вітальною промовою[5] і головував на першому засіданні. Після завершення навчання в Гайдельберзі був членом Гайдельбергського братства Асоціації Кесенерських монастирів[6]. Наступником Карла Вельцина як професора хімії став Юліус Лотар Меєр.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Фаерштейн М. Г. История учения о молекуле в химии — M.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 322—345.
  4. ↑ «Химия. 11 класс» стр. 29. О. С. Габриелян, Г. Г. Лысова.
  5. ↑ Отчёт Шарля-Адольфа Вюрца на об открытии Карлом Вельциным Первого Международного Конгресса химиков в Карлсруэ [Архівовано 16 грудня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Списки Ассоциации Кёсенерских Монастырей 1960 года (Kösener Corpslisten 1960, 67, 249)(нім.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Націоналізація науки: Адольф Вюрц і бій за французьку хімію. (Rocke, Alan J. (2001). Nationalizing Science: Adolphe Wurtz and the Battle for French Chemistry. MIT Press. pp. 228. ISBN 0262182041 . (англ.)
  • Карл Оппенгеймер: Карл Вельцін у Загальної німецької біографії (Carl Oppenheimer: Weltzin, Karl. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 41, Duncker & Humblot, Leipzig 1896 року, S. 698. (нім.)